Спецпроект

Музей Блещунова запрошує на зустріч із "Котами Одеси"

Одеський муніципальний музей особистих колекцій імені О.В. Блещунова (Польська, 19) відкрив 1 березня незвичайну виставку графіки.

Про це пише "Таймер".

 

У виставковому залі Одеського муніципального музею особистих колекцій можна буде побачити персональну виставку Геннадія Гармидер під назвою "Коти Одеси. У змішаній техніці і зі змішаними почуттями". Експозиція працюватиме до 17 березня.

Афіша виставки

"На виставці представлено понад 40 робіт, виконаних тушшю, сангіна, вугіллям, гуашшю і аквареллю, - уточнює Валентина Беженар, піар-менеджер музею. - Змішані почуття художника до героїв його малюнків виражені в кожному штриху, а імена, які дає Геннадій Гармидер своїм котам, інтригують і мимоволі наводять на роздуми: як же все-таки автор до них ставиться, любить або тільки поважає ... Незалежно від того, бродячі або домашні, вони урочисті й величні, вгодовані і задоволені життям, і, звичайно ж, кожен має свій характер. Саме такими їх зображує художник. Коти Одеси в його роботах - це ще одна туристична пам'ятка міста".

Геннадій Гармидер народився в 1945 році, закінчив Одеське художнє училище імені М.Б. Грекова та Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури в Києві. Графік, книжковий ілюстратор, живописець. Учасник всесоюзних, всеукраїнських, зарубіжних, міжнародних виставок, член Одеського відділення Національної спілки художників України, лауреат премії імені Едуарда Багрицького. Персональні виставки Геннадія Гармидер проходили в Україні, Франції, Італії, США, Фінляндії. Роботи автора зберігаються в музеях України та приватних колекціях Європи, Америки, Австралії, Китаю, Росії.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.