Спецпроект

Музеї Боснії і Герцеговини в небезпеці

Музеї та художні галереї всього світу беруть участь у інформаційно-просвітницькій кампанії на захист музеїв Боснії і Герцеговини, кульмінацією якої стане 4 березня - День солідарності музеїв.

Про це пише "Музейний простір".

Кампанія повинна привернути увагу громадськості до тяжкого становища музеїв в Боснії і Герцеговині.

У жовтні минулого року через недостатнє фінансування і відсутність підтримки держави в столиці цієї країни Сараєво закрився заснований 124 роки тому Національний (Земальський) музей.

Та ж доля чекає ще шість боснійських культурних інституцій, в тому числі Національну художню галерею і Національну і університетську бібліотеки. Під загрозою опиниться безліч цінних предметів мистецтва та об'єктів культурної спадщини.

Міжнародна платформа Cultureshutdown, яка об`єднує  учених і художників з різних країн, закликає музеї всього світу продемонструвати солідарність з музеями Боснії і Герцеговини.

Для долучення до кампанії 1 березня співробітникам музеїв, які вирішили приєднатися до акції, потрібно заклеїти навхрест жовтою стрічкою один або кілька своїх експонатів, зробити знімок і відіслати його ініціатору кампанії, уродженці Сараєво Азре Акшам (завантаження фото можна здійснити тут), яка викладає образотворче мистецтво в Массачусетському технологічному інституті (подробиці на сайті www.cultureshutdown.net).

У День солідарності музеїв, 4 березня, фотографії будуть опубліковані на сайті платформи Cultureshutdown. Організатори кампанії також пропонують її учасникам розмістити знімки "перекреслених" експонатів на своїх сайтах.

Кампанію вже підтримав Міжнародний комітет Міжнародної ради музеїв по музеях і зібраннях сучасного мистецтва, а також понад 40 музеїв, галерей і університетів Боснії і Герцеговини, Австрії, Німеччини, США, Великобританії, Хорватії, Македонії, Нідерландів, Польщі, Данії, Швейцарії, Італії, Румунії, Португалії, Іспанії, Угорщини, Словенії, Австралії, Катару, Фінляндії, Сінгапуру, Швеції та Болгарії. Російську Федерацію представляє в цьому списку Державний центральний музей сучасної історії Росії (Москва).

У переліку поки що немає України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.