Спецпроект

В Сараєво не стало Національного музею Боснії і Герцеговини

Національний музей Боснії і Герцеговини (БіГ), що є одним з основних культурно-історичних установ країни, в четвер закрився через проблеми з фінансуванням.

Про це пише РІА-Новості.

Фінансові проблеми пов'язані з неврегульованістю правового статусу музею з моменту закінчення боснійської війни 1992-1995 років. У повоєнний час установа офіційно не перейшла в руки держави.

Дейтонською мирною угодою не передбачено створення міністерства культури БіГ та врегулювання на державному рівні проблеми культурних установ.

БіГ складається з двох частин (ентитетів) - Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської. У країні діють як ентитетські, так і загальнобоснійські органи влади. Музей протягом багатьох років отримував допомогу з бюджету Федерації і кантону Сараєво, йшли пожертви від ЮНЕСКО та ряду європейських країн. Допомогу надавало і Міністерство з цивільних справ БіГ, проте в 2011 році фінансування припинилося.

Національний музей БіГ був офіційно заснований в 1888 році. Цей музей є найстарішим із сучасних культурних і наукових установ західного типу в країні.

Активісти студентських організацій в четвер прикували себе ланцюгами до однієї з колон музею і закликали громадян взяти участь в протестах проти його закриття.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.