Спецпроект

Жінка обмалювала маркером картину у філії Лувра. ФОТО

Поліція французького міста Ланс затримала в четвер 28-річну відвідувачку місцевого відділення Лувру, що зробила напис на полотні Ежена Делакруа "Свобода на барикадах".

Про це пише bfm.

Незадовго до закриття музею жінка дістала чорний маркер і почала писати на одній з найвідоміших картин, виставлених на експозиції, що недавно відкрилася.

Один з відвідувачів і охоронець залу зупинили порушницю і викликали поліцію.

Картина Делакруа "Свобода на барикадах"

Адміністрація музею висунула позов. Слідство з'ясовує мотиви вчинку жінки.

На щастя, за словами експертів, картину можна відновити.

"Це дуже поверхневий напис, нанесений на шар лаку. Її, мабуть, легко очистити", - сказала представниця музею.

Найближчим часом експерти визначать, чи вдасться музею відновити пошкоджений шедевр своїми силами або доведеться відправити картину зовнішнім фахівцям на реставрацію.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.