ЗНИК ОРИГІНАЛ ДОГОВОРУ ПРО РОЗПУСК СРСР

З архівів зник історичний документ, що зафіксував факт розпаду СРСР. Ідеться про угоду, яку уклали у грудні 1991 року в Біловезькій Пущі керівники України, Росії та Білорусі.

Про це повідомляє "Голос Америки" з посиланням на колишнього керівника Білорусі Станіслава Шушкевича.

Зникнення Біловезької угоди екс-лідер Білорусі виявив у ході роботи над мемуарами. На думку Шушкевича, можливо, що документ був вкрадений кимось із колишніх співробітників держапарату з метою продажу.

"Важко повірити у зникнення документу такого рівня, але, тим не менш, це факт", - зазначив Шушкевич.

У середу 6 лютого деякі колишні представники керівництва Білорусі і високопоставлені співробітники апарату СНД підтвердили, що мають доступ лише до копій цього документy.

8 грудня 1991 року в мисливському будиночку в Віскулях (Біловезька пуща) відбулися секретні переговори за участю Шушкевича (тоді голови Верховної Ради Білорусі), президента України Леоніда Кравчука та президента Росії Бориса Єльцина.

1999: Єльцин робить президентом Путіна. ВІДЕО

Однією з причин підписання угоди стало голосування громадян України на референдумі 1 грудня 1991 року (тоді ж Кравчук і був обраний президентом) - 90,3% українців підтримали Акт проголошення Незалежності 24 серпня.

8 грудня у Віскулях лідери трьох республік підписали угоду, згідно з яким "СРСР перестав існувати як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність". Це поклало край спробам першого і останнього президента СРСР Горбачова зберегти Союз.

Угода також проголошувала створення Співдружності Незалежних Держав, куди пізніше увійшли ще дев'ять колишніх радянських республік.

"Ми не знаємо, де знаходиться оригінал договору, - заявив глава архівного відділу канцелярії СНД Василь Острейко. - Ми володіємо копією цього документа. Вона завірена відповідно до міжнародних стандартів, але все ж це тільки копія".

Дивіться також:

8 грудня 1991-го. Яким був останній день Радянського Союзу. ВІДЕО

Референдум за Незалежність 1 грудня. Агітація і бюлетені. ФОТО

1923 рік. Як Україна створювала СРСР

Країни Заходу намагалися зберегти Радянський Союз. ЦИТАТИ

Озирнися і побачиш. СРСР не вмер 8 грудня 1991 року

Як розпадався Союз. Спогади доньки Єльцина

25 грудня 1991-го. Горбачов оголошує про смерть Союзу. ВІДЕО

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.