Спецпроект

Музей Шевченка оцифровує документи з життя поета. ФОТО

Національний музей Тараса Шевченка презентував проект "Віртуальний архів Шевченка". Навесні цього року оцифрований архів документів про життя і творчість українського поета і художника буде представлено широкому загалу.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Національному музеї Тараса Шевченка.

В музеї Шевченка зосереджено архівні документи Т.Г. Шевченка, що стосуються найбільш вагомих віх його життя.

Мова йде про унікальні документи, які раніше не були представлені так широко - скажімо, метрична книга 1795 року із записом про народження майбутнього поета, прижиттєві видання з автографами автора, листування державних службовців в період заслання, постові відомості про караульну службу Т. Г. Шевченка в Новопетровському укріпленні (1852 р.), особиста справа Т. Г. Шевченка Канцелярії Імператорської Академії Художеств.

Оцифровають також справу Військового департамента "По отношению командующего Императорской главной квартирой, об определении на службу, за возмутительные соченения, художника Санкт-Петербургской Академии Художеств Шевченку рядовым с правом вислуги", справу канцелярії Чернігівського цивільного губернатора "По отношении Санкт-Петербургского оберполицермейстера об учреждении полицейского надзора за назначенім в Академики Тарасом Шевченком" тощо.

За словами головного зберігача Музею Юлії Шиленко, в музеї зосереджена велика колекція документів, лише невелика частина з яких представлена в експозиції.

"У нас є багато матеріалів, які доступні лише вузькому колу людей, а між ними є й унікальні: прижиттєві твори з автографами ("Гайдамаки"), метрична книга, рапорт в Академію мистецтв 22 березня 1845 р., тощо, - зазначила Шиленко. - Всі ці документи мають обмежений термін зберігання, вони зшиті у справи і не розшиваються. Саме тому наше завдання – зберегти їх та забезпечити доступ до них за допомогою оцифрування".

Ідея проекту "Віртуальний архів" виникла напередодні святкування 200-ої річниці від дня народження Шевченка, що відзначатиметься в 2014 році, і спрямована на "активізацію інтересу широкої громадськості, у т.ч. й міжнародної, у вивченні життя та творчості поета".

Проект реалізовується за підтримки програми і³ фонду Ріната Ахметова "Розвиток України",

Як зазначив генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, на сьогодні перед музеєм стоїть завдання поступової його трансформації в науково-дослідний та популяризаторський центр.

"З появою сайту у нас з’явилася ідея віртуального музею, що дасть можливість популяризувати особистість Шевченка у всьому світі, - зазначив Стус. - А для цього вся шевченкіана має бути доступна для кожного в інтернеті".

Ознайомитися із новоствореним архівом можна буде за адресою www.museumshevchenko.org.ua. Що ж стосується оригіналів документів, вони будуть доступні відвідувачам музею на тимчасовій експозиції, яка також запланована в рамках проекту.

Для дотримання правильних умов оцифрування архівних документів, музейники використовуватимуть високоякісні професійні сканери, що не завдають шкоди оригіналам, пройдуть навчання у фахівців компанії-партнера "Електронні архіви України" з технологій розробки та інтеграції інтерактивних електронних ресурсів.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Шевченко"

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.