Спецпроект

Франкфуртський музей представляє пам'ятки світової культури

У Німецькому архітектурному музеї (Deutsches Architekturmuseum) у Франкфурті-на-Майні в середу, 6 лютого, відкрилася виставка, що розповідає про об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Німеччині.

Про це пише dw.de.

Серед експонатів - виконаний з дерева макет церкви Святого Михайла в нижньосаксонському Гільдесгаймі, зведеної близько 1050 року. В експозиції представлені робочі екскізи абстрактних вітражів, виготовлених для знаменитого Кельнського собору відомим сучасним німецьким художником Герхардом Ріхтером. Відвідувачі можуть побачити також зразок плитки, що застосовувалася для облицювання побудованого в середині XVIII століття палацу Аугустусбург в Брюле (Північна Рейн-Вестфалія), металева шафка з колишнього сталеливарного заводу "Фельклінгер Хютте", побудованого в 1873 і знаходиться під охороною ЮНЕСКО як пам'ятник індустріалізації, чимало інших різноманітних експонатів.

У списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Німеччині значиться 37 найменувань. За кількістю таких об'єктів ця країна займає п'яте місце в світі, поступаючись Італії, Іспанії, Китаю та Франції. У число найбільш значимих пам'ятників входять Ахенський собор (VIII - IX століття), собор в Шпайєрі (XI століття), резиденція єпископа з парком і палацовою площею в Вюрцбурзі (XVIII століття), античні ворота Порта Нігра, кафедральний собор і церква Лібфрауенкірхе в Трірі ( I-III століття), монастир і надбрамна капела в гессенському місті Лорш (VIII-IX століття), пам'ятні місця Мартіна Лютера (Martin Luther) в східнонімецьких містах Айслебен і Віттенберг (XV-XVI століття).

Крім макетів, в експозиції представлені фотографії, картини та графіка, різноманітний інформаційний матеріал. Особлива увага приділяється проблемам збереження пам'яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в контексті сучасного розвитку міст і регіонів.

Виставка працює до 26 травня.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.