Спецпроект

Франкфуртський музей представляє пам'ятки світової культури

У Німецькому архітектурному музеї (Deutsches Architekturmuseum) у Франкфурті-на-Майні в середу, 6 лютого, відкрилася виставка, що розповідає про об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Німеччині.

Про це пише dw.de.

Серед експонатів - виконаний з дерева макет церкви Святого Михайла в нижньосаксонському Гільдесгаймі, зведеної близько 1050 року. В експозиції представлені робочі екскізи абстрактних вітражів, виготовлених для знаменитого Кельнського собору відомим сучасним німецьким художником Герхардом Ріхтером. Відвідувачі можуть побачити також зразок плитки, що застосовувалася для облицювання побудованого в середині XVIII століття палацу Аугустусбург в Брюле (Північна Рейн-Вестфалія), металева шафка з колишнього сталеливарного заводу "Фельклінгер Хютте", побудованого в 1873 і знаходиться під охороною ЮНЕСКО як пам'ятник індустріалізації, чимало інших різноманітних експонатів.

У списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Німеччині значиться 37 найменувань. За кількістю таких об'єктів ця країна займає п'яте місце в світі, поступаючись Італії, Іспанії, Китаю та Франції. У число найбільш значимих пам'ятників входять Ахенський собор (VIII - IX століття), собор в Шпайєрі (XI століття), резиденція єпископа з парком і палацовою площею в Вюрцбурзі (XVIII століття), античні ворота Порта Нігра, кафедральний собор і церква Лібфрауенкірхе в Трірі ( I-III століття), монастир і надбрамна капела в гессенському місті Лорш (VIII-IX століття), пам'ятні місця Мартіна Лютера (Martin Luther) в східнонімецьких містах Айслебен і Віттенберг (XV-XVI століття).

Крім макетів, в експозиції представлені фотографії, картини та графіка, різноманітний інформаційний матеріал. Особлива увага приділяється проблемам збереження пам'яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в контексті сучасного розвитку міст і регіонів.

Виставка працює до 26 травня.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.