Спецпроект

Маріупольський музей готується прийняти полотна Куїнджі

Маріупольський музей готується до зустрічі полотен земляка - художника ХІХ століття, Архипа Куїнджі. Як розповіла завідувачка маріупольського Художнього музею Тетяна Булі, полотна пейзажиста везуть в Маріуполь з Бердянського музею.

Про це пише donbass.ua.

"5 березня з Бердянського художнього музею ми збираємося привезти в наш художній музей дві роботи Архипа Івановича Куїнджі - ескізи" Веселка" та" Роща ", - розповіла Тетяна Булі. - Вони відносяться до періоду "мовчання" художника (з 1882 року до самої смерті в 1910 році Куїнджі не виставляє жодної своєї картини), який у нас уже представлений трьома роботами. Це пов'язано з тим, що ми продовжуємо розпочату в минулому році культурну програму по ознайомленню городян зі спадщиною нашого великого земляка. Минулого року ми виставляли його знамениту "Місячну ніч на Дніпрі".

Полотна художника жителі Маріуполя і гості міста зможуть споглядати всю весну, а потім роботи живописця знову повернуть в Бердянський художній музей.

"До речі, спадщина Куїнджі періоду "мовчання" досить велика - близько 500 живописних робіт і понад 500 графічних робіт. Незважаючи на те, що він не показував публіці в той період своїх творів, Куїнджі постійно експериментував в майстерні. Художник не датував своїх робіт, бо часто дуже важко встановити хронологічні рамки того чи іншого твору, адже навіть його друзі не могли вказати точні дати створення цих робіт", - розповіла Тетяна Булі.

Маріупольський художній музей - третя філія Краєзнавчого музею. Він був відкритий в 2010 році - в рік 100-річчя з дня смерті Архипа Куїнджі, ім'ям якого художній музей і назвали. Всього у фондах музею зберігається близько двох тисяч творів живопису та графіки, виробів з дерева та кераміки, у ньому дев'ять виставкових залів, а три з них присвячені життю і творчості Куїнджі.

Художник народився в селищі Карасівка (нині - в межі Маріуполя) в сім'ї бідного швеця в 1841 році. Будучи одним із найбільш знаменитих художників Російської імперії, він жертвував колосальні кошти на премії з пейзажного живопису. "Ілюзія світла була його Богом", - говорив про Куїнджі Ілля Рєпін.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.