Спецпроект

Маріупольський музей готується прийняти полотна Куїнджі

Маріупольський музей готується до зустрічі полотен земляка - художника ХІХ століття, Архипа Куїнджі. Як розповіла завідувачка маріупольського Художнього музею Тетяна Булі, полотна пейзажиста везуть в Маріуполь з Бердянського музею.

Про це пише donbass.ua.

"5 березня з Бердянського художнього музею ми збираємося привезти в наш художній музей дві роботи Архипа Івановича Куїнджі - ескізи" Веселка" та" Роща ", - розповіла Тетяна Булі. - Вони відносяться до періоду "мовчання" художника (з 1882 року до самої смерті в 1910 році Куїнджі не виставляє жодної своєї картини), який у нас уже представлений трьома роботами. Це пов'язано з тим, що ми продовжуємо розпочату в минулому році культурну програму по ознайомленню городян зі спадщиною нашого великого земляка. Минулого року ми виставляли його знамениту "Місячну ніч на Дніпрі".

Полотна художника жителі Маріуполя і гості міста зможуть споглядати всю весну, а потім роботи живописця знову повернуть в Бердянський художній музей.

"До речі, спадщина Куїнджі періоду "мовчання" досить велика - близько 500 живописних робіт і понад 500 графічних робіт. Незважаючи на те, що він не показував публіці в той період своїх творів, Куїнджі постійно експериментував в майстерні. Художник не датував своїх робіт, бо часто дуже важко встановити хронологічні рамки того чи іншого твору, адже навіть його друзі не могли вказати точні дати створення цих робіт", - розповіла Тетяна Булі.

Маріупольський художній музей - третя філія Краєзнавчого музею. Він був відкритий в 2010 році - в рік 100-річчя з дня смерті Архипа Куїнджі, ім'ям якого художній музей і назвали. Всього у фондах музею зберігається близько двох тисяч творів живопису та графіки, виробів з дерева та кераміки, у ньому дев'ять виставкових залів, а три з них присвячені життю і творчості Куїнджі.

Художник народився в селищі Карасівка (нині - в межі Маріуполя) в сім'ї бідного швеця в 1841 році. Будучи одним із найбільш знаменитих художників Російської імперії, він жертвував колосальні кошти на премії з пейзажного живопису. "Ілюзія світла була його Богом", - говорив про Куїнджі Ілля Рєпін.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.