Спецпроект

У Дагестані обікрали старовинний музей

Цінні предмети і документи були викрадені зі старовинного музею в дагестанському місті Дербент. Про факт пропажі в місцеве МВС заявив сам директор Дербентського державного історико-архітектурного музею-заповідника Цитадель "Нарин-Кала" Кулам Ісаков.

Про це пише islamnews.ru.

За словами Ісакова, серед викрадених експонатів дві шаблі, два кинджала, старовинний пістолет, а також історичні документи.

Сума викраденого встановлюється. Порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 164 (розкрадання предметів, що мають особливу цінність) КК РФ, говориться в повідомленні МВС Дагестану.

У ніч на 27 лютого грабіжники шляхом злому проникли в ханську канцелярію будівлі Цитаделі музею-заповідника "Нарин-кала", викравши деякі експонати.

У зв'язку з інцидентом, влада республіки ввели посилений режим на всіх постах, щоб запобігти перевезення цінностей за кордон.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.