СУМСЬКІ ДЕПУТАТИ ПІДТРИМАЛИ ЗНЕСЕННЯ ВСІХ ЛЕНІНІВ У МІСТІ

Сумська міськрада на сесії у середу більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення в місті всіх пам'ятників Леніну.

Про це повідомляє "Данкор".

Міський голова Геннадій Мінаєв звернувся до депутатів з проханням висловити ставлення до його ініціативи, згідно з якою пам'ятник Леніну біля БК "Хімік" має бути зруйнований і замінений пам'ятником Олександру Кравченко.

А пам'ятник Леніну в районі Дуровщина повинен бути переплавлений в пам'ятник засновнику Сум Герасиму Кондратьєву, в честь якого має бути перейменована і нинішня вулиця Кірова.

За пропозицію мера проголосували 43 з 75 депутатів міськради.

Мінаєв за підсумками голосування сказав, що поки утримається від активних дій, до яких би приступив, якби його підтримали дві третини депутатів.

Як відомо, 15 лютого представники ВО "Свобода" на чолі з народним депутатом Ігорем Мірошниченком демонтували пам'ятник Леніну в Охтирці Сумської області.

16 лютого сумська міліція почала кримінальне провадження за фактом знесення пам'ятника згідно зі ст. 296 КК (хуліганство).

Читайте також інші матеріали ІП за темою "Монументи"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.