На Житомирщині знайшли останки радянських бомбардувальників. ФОТО

На місці падіння збитого у 1941 році радянського літака-бомбардувальника біля села Бондарці Житомирського району було знайдено останки двох бійців екіпажу.

Про це ІП повідомили у ВГО "Союз "Народна пам'ять".

Пошукові роботи й ідентифікацію проводило Житомирське ГО "Історико-патріотичне об’єднання "Пошук". Нині триває пошук родичів та збір додаткової інформації в архівах.

"В той день, 10 липня 1941 року, німцями було збито три радянські літаки над Житомирським районом. Всі вони розбилися неподалік (приблизно за три кілометри) один від одного, – розповів голова ІПО "Пошук" Олександр Ловинюк. - Це болотиста місцевість, тому досліджувати територію завжди було непросто. Лише коли болото пересохло, нам вдалося на місці падіння одного з літаків, біля села Бондарці, знайти двох бійців".

Пошукові роботи на місці падіння літака

За словами очевидців події, місцевих жителів села Бондарці, 10 липня 1941 року опівдні відбувся повітряний бій над селом Ульянівка (за вісім кілометрів південно-західніше Бондарців). В бою радянський літак був підбитий, загорівся та впав у лісі за 350 метрів від будинку лісника.

На місці падіння, разом із останками бійців, пошуковцями був знайдений особистий розпізнавальний знак одного з них. Після розшифровки вдалося встановити прізвище льотчика: Семаков В’ячеслав Семенович, лейтенант, пілот, 1918 року народження.

За наявними документами ЦАМО Російської Федерації було встановлено, що Семаков В.С. проходив військову службу у 229-му дально-бомбардувальному полку 50-ї авіаційної дивізії та зник безвісти в повітряному бою 10 липня 1941 року.

В'ячеслав Семаков

Останки другого льотчика, знайдені пошуковцями, ймовірно належать Глєбову Василю Семеновичу (повітряний стрілок, 1918 р.н., уродженець с. Стара Синявка Кам’янець-Подільської обл.)

Також з архівних документів стали відомі імена решти членів екіпажу літака. Штурман – Пархатов Володимир Кузьмич – залишився в живих, через декілька днів після падіння літака повернувся до 229-го полку та продовжував війну, загинув у 1944-му. Стрілок-радист – Чістяков Степан Іванович – загинув, похований в селі Барашівка Житомирського району.

Далекий бомбардувальник ДБ-3 - основа радянської авіації далекої дії в перші роки Другої світової війни. Імовірно, що саме такий розбився під Житомиром 10 липня 1041-го

"Із 12 осіб, що складали екіпажі трьох літаків, нам залишилося дізнатися долю двох солдатів, - зазначив пошуковець. - За архівними даними, двоє бійців не числяться зниклими безвісти, можливо їм вдалося  вижити. Тобто будемо досліджувати місце падіння літака поблизу села Іванівка, щойно дозволить погода".

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.