ЗАСНОВАНО ПРЕМІЮ З ІСТОРІЇ ВКЛ

Інститут Великого Князівства Литовського (Каунас, Литва) заснував премію імені Юліуша Бардаха.

Премія вручатиметься за найкращі магістерські й докторські роботи, пов'язані з проблематикою державної, правової і культурної спадщини Великого Князівства Литовського, а також аналізом проблем, пов'язаних з історією країн колишніх земель Великого князівства Литовського - України, Білорусі, Литви, Польщі.

Роботи можуть охоплювати різні сфери гуманітарних наук: історії, політології, історії мистецтв, філології, соціології, історії права та політичного ладу, географії. Мова робіт: литовська, польська, білоруська, українська, російська, англійська.

Останній термін подачі робіт - 30 вересня 2013 року. Детальнішу інформацію можна знайти у додатку.

Професор Юліуш Бардах (1914-2010) - польський і литовський історик, один із найвідоміших знавців історії Великого князівства Литовського з особливою увагою на історію політичного ладу і
політичної думки.

Дивіться також інші матеріали на тему "Велике князівство Литовське"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.