Спецпроект

У Нью-Йорку відкриється Музей об'єднаних мистецтв

В американському Брукліні (район Нью-Йорка) з'явиться Музей об'єднаних мистецтв, де будуть виставлені роботи діячів культури з колишніх республік СРСР та інших країн світу. Про це розповів в неділю автор проекту - президент міжнародного мистецького об'єднання "Мистецтво натхнення" Володимир Андрєєв.

Про це повідомляє tvkultura.ru.

Він зазначив, що в США проживають близько 150 тисяч російськомовних художників, фотографів, письменників, які приїхали з республік колишнього Радянського Союзу. "З багатьма з них я дружу, і у нас народилася ідея створити музей, в якому можна було б залишити свою творчу спадщину ", - розповів Андрєєв.

За його словами, мова йде про "створення серйозного архіву, до нього могли б звертатися представники нових поколінь". При цьому художник підкреслив, що "музей буде об'єднувати різні культури, в тому числі і американську".

Андрєєв повідомив, що вже придбано земельну ділянку, де розташується музей, "є проект 6-поверхової будівлі і люди, готові вкласти кошти в його реалізацію". За словами автора ідеї, "будівництво почнеться в 2014 році, а завершиться в 2017, зараз йде процес створення колекції".

Значне місце в новому музеї буде відведено творам живопису. Проте, як уточнив Андрєєв, там будуть представлені і інші напрямки мистецтва. Зокрема, передбачається відкрити школу для молодих художників, музичну студію і концертний зал.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.