Спецпроект

Франкфуртський музей подарує Йоко Оно виставку

Франкфуртський музей Ширн Кунстхалле (Schirn Kunsthalle) підготував масштабну виставку до 80-річчя Йоко Оно, зібравши в своїх стінах близько 200 робіт японської художниці за 60 років її творчості - фільми, інсталяції, малюнки, тексти та багато іншого.

Про це пише "Обозреватель".

Свій день народження Йоко Оно, яка ось вже багато років живе в Нью-Йорку, відзначить 18 лютого, а виставка на її честь у Франкфурті вже відкривається. З 15 лютого по 12 травня Half-a-Wind Show представить публіці все, чим знаменита Оно - починаючи з робіт, завдяки яким вона придбала широку популярність на початку 60-х (Instructions for Paintings, Cut Piece, Grapefruit), закінчуючи недавніми творами.

У музеї Ширн Кунстхалле можна буде побачити її перформанси, відеоінсталяції, роботи, присвячені миру у всьому світі, покійному чоловікові Джону Леннону, а також твори, що вплинули на розвиток концептуального мистецтва та на європейський рух авангардизму "Флюксус". До цього ретроспективу робіт Оно проводила лондонська галерея Serpentine - виставка To The Light там йшла все літо 2012 року.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.