Спецпроект

ЧИНОВНИКАМ ХОЧУТЬ ЗАБОРОНИТИ БРАТИ МУЗЕЙНІ РЕЧІ

Позафракційний депутат Сергій Міщенко пропонує заборонити чиновникам розвішувати в своїх кабінетах або коридорах картини та інші музейні цінності.

Відповідний проект закону зареєстровано в апараті Верховної Ради, повідомляє "Інтерфакс".

За словами Міщенка, метою прийняття проекту закону є заборона передачі в індивідуальне користування або для інтер'єрного оформлення приміщень органів влади, музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань та предметів музейного значення державної та комунальної форм власності.

Нардеп зазначив, що на сьогодні законодавство не регулює питання заборони використовувати в особистих цілях або як оформлення інтер'єру музейні фонди.

"Зараз чиновники використовують музейні фонди для власного інтер'єру, псують їх, або взагалі крадуть. Я пропоную зробити музейні цінності недоторканними. Картини повинні висіти в музеях, галереях, щоб люди могли ними милуватися", - зазначив Міщенко, цитує його прес-служба.

Документ також передбачає підвищення адміністративної відповідальності за порушення порядку передачі предметів культурної спадщини з місць їх постійного зберігання. Так, згідно із законопроектом, штраф буде досягати від 3 до 5 тисяч гривень.

У прес-службі нардепа нагадали, що відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

Як відомо, директор Національного художнього музей Анатолій Мельник з літа 2011 року заявляв про те, що в Кабміні зникли картини, надані музеєм для експозиції в урядових кабінетах. Пізніше Мельника було звільнено.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.