Спецпроект

В Таллінні відкриють музей Народного фронту

На засіданні Талліннської міської управи була представлена ​​програма заходів, присвячених 25-річчю створення Народного фронту Естонії (Eestimaa Rahvarinne). У великій програмі сім основних заходів, у тому числі відкриття музею

Про це пише rus.err.ee.

Музей Народного фронту передбачається відкрити в якості однієї з філій Талліннського міського музею. Розташувати музей пропонується в приміщеннях в тунелі під площею Вабадузе, де зараз знаходиться науково-розважальний центру АННАА.

Директор з розвитку Талліннського міського музею Кальмар Ульм пояснив виданню, що музей Народного фронту буде сучасним і інтерактивним, і передавати відвідувачам емоції часів "співочої революції". Музей планується відкрити на початку жовтня, безпосередньо перед місцевими виборами.

Розташована на площі Вабадузе Талліннська філія науково-дослідного центру AHHAA буде закрита наприкінці квітня і звільнить приміщення в кінці травня.

Керівництво AHHAA пояснило рішення про закриття Талліннської філії тим, що приміщення в підземному переході на площі Вабадузе не відповідають потребам центру, а орендний договір з міською владою Таллінна, який продовжується щоразу лише на один рік, не дозволяє бронювати оренду зарубіжних експонатів для показу їх у Таллінні. Також центр АННАА подавав місту клопотання про підтримку фінансування нової експозиції, але безуспішно.

Народний фронт Естонії - демократичний рух, створений громадянською ініціативою в 1988 році і діяв до 1993 року. Первісна назва: Народний фронт на підтримку перебудови. Очолювали Народний фронт Едгар Савісаар і Мар'ю Лаурістін.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.