Спецпроект

У Львові відкриють Музей шоколаду

У Львові після проведення чергового Свята шоколаду міська влада вирішила відкрити музей, який буде присвячений солодощам.

Про це пише "Кореспондент".

Зокрема, для музею хочуть виділити п'ятиповерхову будівлю, в якій будуть представлені різні експонати, у тому числі шоколадні скульптури, 200-кілограмовий лев і триметровий Шоколадний годинник.

"Особливістю музею стане те, що кожен поверх буде розділений на окремі зони, а експонатами виставки будуть вже відомі львів'янам та гостям міста величезний 200-кілограмовий шоколадний Лев, Галерея фестивальних левів, триметровий Шоколадний годинник із справжнім сонячним механізмом і різноманітні шоколадні скульптури, створені кращими львівськими митцями під час Свята Шоколаду", - розповів директор Національного Свята Шоколаду Андрій Сидор.

Спеціально для юних відвідувачів буде відкрита Дитяча шоколадна країна, де вони зможуть створити власну шоколадну скульптуру. Заклад планується відкрити приблизно в червні.

Також організатори хочуть ввести раз на тиждень виставиШоколадного театру і відкрити Шоколадну фабрику.

У Львові з 14 по 17 лютого пройшов шостий Національний Свято Шоколаду.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.