Спецпроект

У Дніпродзержинську відкриють музей Брежнєва

Влада Дніпродзержинська має намір відкрити в 2014 році музей генерального секретаря КПРС Леоніда Брежнєва. Про це повідомив перший секретар Дніпропетровського обкому КПУ Сергій Храпов.

Про це пише "Фокус".

"Ми плануємо в 2014 році в Дніпродзержинську відкрити музей, присвячений життю і роботі нашого видатного земляка Леоніда Брежнєва. У роботі над створенням музею серйозну підтримку комуністам надає Дніпропетровська облдержадміністрація. Зараз ми працюємо над збором матеріалів для музею. Хотілося б, щоб у ньому були представлені особисті речі Леоніда Ілліча, а не тільки фотографії і газетні вирізки", - сказав Сергій Храпов.

Раніше віце-прем'єр України Олександр Вілкул до 95-річчя з дня народження комуністичного діяча Володимира Щербицького на Дніпропетровщині презентував книгу про його життя і роботу.

Як повідомлялося, 8 вересня 2012 року в Дніпропетровську до Дня міста відкрили нову площу імені 80-річчя Дніпропетровської області з 15 барельєфами, серед яких барельєф колишнього президента України Леоніда Кучми, а також екс-керівника СРСР Леоніда Брежнєва.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.