Спецпроект

У Дніпродзержинську відкриють музей Брежнєва

Влада Дніпродзержинська має намір відкрити в 2014 році музей генерального секретаря КПРС Леоніда Брежнєва. Про це повідомив перший секретар Дніпропетровського обкому КПУ Сергій Храпов.

Про це пише "Фокус".

"Ми плануємо в 2014 році в Дніпродзержинську відкрити музей, присвячений життю і роботі нашого видатного земляка Леоніда Брежнєва. У роботі над створенням музею серйозну підтримку комуністам надає Дніпропетровська облдержадміністрація. Зараз ми працюємо над збором матеріалів для музею. Хотілося б, щоб у ньому були представлені особисті речі Леоніда Ілліча, а не тільки фотографії і газетні вирізки", - сказав Сергій Храпов.

Раніше віце-прем'єр України Олександр Вілкул до 95-річчя з дня народження комуністичного діяча Володимира Щербицького на Дніпропетровщині презентував книгу про його життя і роботу.

Як повідомлялося, 8 вересня 2012 року в Дніпропетровську до Дня міста відкрили нову площу імені 80-річчя Дніпропетровської області з 15 барельєфами, серед яких барельєф колишнього президента України Леоніда Кучми, а також екс-керівника СРСР Леоніда Брежнєва.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.