У Сумах з'явилися "антипартизанські" листівки з нацистською символікою. ФОТО

В центрі Сум з’явилися провокаційні листівки із логотипом партії "Свобода" і символікою, яка нагадує нацистську. У листівках обіцяється знищити "спершу Леніна", а потім Ковпака та інших радянських партизан.

Скан листівки оприлюднила "Панорама".

Агітпродукція без вихідних даних містить логотипи партії "Свобода" і орла, в якого замість свастики вписано логотип Соціал-національної партії (назва ВО "Свобода" до 2004 року) - літери I та N.

Також на листівці є такий текст: "Спочатку ми знищимо Леніна, а потім: Ковпака, Сабурова, Федорова, Вершигору".

Провокаційне зображення разом із редакційним коментарем оперативно з'явилося і на сайті Сумської обласної організації Партії регіонів - у новині з заголовком "Зупинимо тих, хто зневажає історію".

 Фото: partreg.sumy.ua

"Очевидно, після нещодавніх подій у Охтирці з руйнуванням пам’ятника Леніну "свободівці" вирішили взятися за нівечення пам’яті славетних партизанів, які виборювали перемогу у Великій вітчизняній війні, - коментує фотографію сайт "регіоналів". - Такі прояви вандалізму говорять про зростаючі радикальні настрої опозиційної політичної сили та цілковите нехтування суспільної моралі – не тільки щодо архітектурних споруд, а й до історії".

Уродженець Сумщини Сидір Ковпак (1887-1967) - керівник Сумського партизанського з'єднання, найбільш відомий з українських радянських партизанів часів Другої світової війни. Петро Вершигора - заступник Ковпака, командир спецгрупи ГРУ. Олексій Федоров і Олександр Сабуров - керівники радянських партизанських загонів.

31 жовтня 2002 року. "Регіонали" "вітають" опозиційного кандидата. Фото: Анатолій Медзик

Як відомо, 15 лютого на центральній площі міста Охтирка група осіб на чолі з нардепом від партії "Свобода" Ігорем Мірошніченком зруйнувала пам'ятник Леніну, зваливши його з постаменту. Міліція повідомляє, що учасникам акту вандалізму загрожує до 4 років позбавлення волі.

З опозиції ліпили нацистів іще 10 років тому. Фото: Анатолій Медзик

Нагадаємо, у жовтні 2003 року напередодні з'їзду опозиційної партії "Наша Україна" в Донецьку місто було завішане рекламними площинами, де тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко зображався прихильником нацизму. Ющенко після того заявив, що до провокації причетна місцева влада.

Читайте також:

Тягнибок відрікся від Гітлера: "Соціал-націоналізм - це не націонал-соціалізм"

"Регіонали" Горлівки назвали Стуса фашистом

Герман хоче заборонити комуністичну ідеологію, а комуніст хоче НКВД

Як влада демонізувала опозицію у 2004-му. АРТЕФАКТИ

Провокаційні листівки проти Ющенка і Януковича. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.