Спецпроект

У Житомирі побудують окрему будівлю для музею природи

Музей природи, який залишився без власного приміщення, має переїхати в нову будівлю. Для будівництва нової будівлі музею природи в Житомирі визначили місце на Замковій площі, ліворуч від костелу, проти краєзнавчого музею.

Про це пише "Сегодня". 

 

Незважаючи на морози і снігопади, будівництво продовжується, хоча і не так швидко, як планувалося. Зараз, в лютому 2013 року, вже зроблений фундамент, почалося будівництво першого поверху.

Спочатку планувалося, що до кінця 2012 року будівля вже накриється дахом, а до кінця 2013-го новий музей надасть свої площі для більш зручного розміщення та огляду експонатів.

Наразі в Житомирі всі музеї, за винятком музею космонавтики, розміщуються в наданих для цього приміщеннях, а не в спеціально побудованих. Так, краєзнавчий музей, відділом якого і є музей природи, впродовж своєї майже півторастолітньої історії поміняв більше п'яти приміщень. І сьогодні вже протягом більше 2 років будівлю музею, розміщену на Замковій горі, знаходиться в стадії затяжного ремонту і музей закритий для відвідувачів.

Музей природи, як окремий музейний майданчик, діяв в Житомирі чверть століття. У 1987 році понад 15 тисяч експонатів музею були розміщені в будівлі Хрестовоздвиженської церкви (1900 р.). На першому поверсі у вітринах розміщувалися представники тваринного світу Полісся. У нижньому поверсі була представлена ​​колекція пісковиків, корисних копалин Волинського родовища, колекція гранітів, фотографії будівель і пам'ятників, де був використаний житомирський граніт. Це мавзолей у Москві, станції московського метро, ​​меморіальні комплекси "Хатинь" (в Білорусії) і Мамаїв курган (у Волгограді). В останньому залі найцікавіші експонати - скелет мамонта, фрагменти роги гігантського оленя, череп і кістки величезного носорога і печерного ведмедя.

У 1990 році експозиція музею природи була визнана однією з кращих в Україні.

У всі часи існування музею в будівлі церкви віруючі намагалися повернути собі храм, який протягом всієї своєї історії дуже недовго використовувався за своїм прямим призначенням. А в повоєнні роки аж до розміщення тут музею природи, використовувався як склад промтоварів.

У 2011 році будівлю Хрестовоздвиженської церкви було передано Житомирської єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату, а музею природи пропонувалося кілька варіантів для переїзду. Але вони чи то не підходили для розміщення музею, чи то місто давало, а з рук не випускало. У підсумку цілий рік церква і музей співіснували в одному приміщенні. Настав час, коли музеєві "запропонували" покинути будівлю церкви. Поступово всі експонати музею були переміщені на зберігання в будівлю магістрату, яке для зберігання абсолютно не пристосоване. У нижньому поверсі церкви поки залишився скелет мамонта - немає фахівця, який зміг би розібрати його подетально, а потім зібрати в новому музеї.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.