Спецпроект

Музей Шевченка отримав в дар картини українського Ван Гога. ФОТО

Азербайджанські нафтовики не дали загинути роботам художника Леоніда Литвина і подарували їх киянам.

Про це пишуть "Коментарі".

Картини художника, справжнє ім'я якого Олексій Литвинов, мистецтвознавці вважають унікальними і називають відкриттям для світової та української живопису. За стилем написання їх порівнюють з роботами Ніко Піросмані та Марії Примаченко.

Унікальні картини 10 років зберігалися на горищі 

Спадщина автора до останнього часу залишалоая практично невідомою для широкого кола цінителів. У радянські часи його стиль подобався далеко не всім, тому він не був членом Спілки художників і не мав можливості показувати свої роботи.

 

За минулі роки було організовано лише дві виставки Литвина - в 1989 і 2000 роках. Весь інший час картини зберігалися у самого художника - в селі на Київщині. При цьому положення художника буквально тяжке: вже 10 років він живе без світла, не маючи кошти ні на утримання будинку, ні на себе, ні на фарби та полотна. Картини складає на горищі і практично нікому не показує.

Вийти ж у світ - хай і не особисто, а за допомогою представлення своїх робіт світу - художникові допомогли друзі і, зокрема, український дисидент Іван Дзюба і його дружина Марта. Картини були викуплені у автора і передані Музею Шевченка Представництвом азербайджанської нафтової компанії.

Поки що в музеї представлено лише 7 картин художника, але з 21 лютого широкій публіці буде представлено практично повне зібрання у 38 полотен. Правда, експонуватимуться воно буде недовго - лише п'ять днів. Після чого картини відправляться в руки профільних фахівців.

 

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.