Спецпроект

У Житомирі створили унікальний ремісничий музей

Житомирянин Федір Євтушенко заснував на території колишнього заводу "Доріндустрія" музей ремесел під відкритим небом. Тут зібрані інструменти, які використовували в роботі наші предки.

Про це пише УКРІНФОРМ.

"Я разом зі своєю родиною створюю музей Для того, щоб прославити рідний Житомир і Україну, адже такого музею точно ніде в світі немає. Це треба показувати всім і, насамперед, нашим дітям, щоб вони пишалися народними умільцями минулих століть ", - говорить Євтушенко.

За його словами, колекціонуванням старовинних інструментів він займається протягом трьох десятиліть, а в останні 15 років зацікавився збором ремісничих експонатів. Нову колекцію почав склоріз, знайдений у 1998 році. Володимир уже зібрав понад п'ять тисяч різних інструментів з України та різних країн світу. Колекція дає уявлення про більш  ніж сорок професій і ремесел.

Федору вдалося зібрати 17 верстатів, серед яких почесне місце посідає 5-тонна австрійська пилорама кінця XIX століття. Під неї вже зроблений фундамент. Крім того, в минулому році він відтворив справжню кузню середини XIX століття, яка буде чинним експонатом. Зараз в музеї створюється гончарна і сельхозпавільон.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.