Спецпроект

Музей історії Києва робить виставку картин про столицю

Музей історії міста Києва розпочав реалізацію "нового проекту розвитку муніципальної колекції творів про місто". Назва проекту: "Київ назавжди. Kyiv forever".

Про це пише architector.ua.

Основна мета виставкової частини проекту - представити твори класиків українського живопису, сучасних майстрів і молодих художників, присвячені Києву.

Обіцяють, що виставковий проект буде складатися з трьох окремих частин: перша представить роботи з фондів Музею історії міста Києва, друга - твори сучасних майстрів, а третя - роботи молодих художників.

Експозиції розмістяться на двох платформах: з 5 квітня в музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва (за адресою: вул. Б.Хмельницького, 7), де будуть представлені роботи "класиків та визнаних майстрів сучасності", і з 9 квітня в Київській міській галереї мистецтв "Лавра" на вул. І. Мазепи, 17 представлять роботи молодих художників.

Так, перша частина проекту, яка буде складатися з фондів Музею історії міста Києва - творів С.Шишко, В.Орловського, С.Світославського, Г.Світлицького, Ф.Коновалюка, О.Хвостенко-Хвостова, та інших майстрів, які довго залишалися недоступними для широкого загалу.

Друга частина спрямована на створення живописного новітнього літопису Києва за участю сучасних майстрів і молодих художників. Куратори виставки разом з визнаними художниками вже почали роботу над експозицією, але проект "залишається відкритим для участі всіх художників, чиї роботи відповідають певним критеріям".

До участі в проекті запрошуються художники, що працюють у різних техніках (живопис, графіка, інсталяції тощо) і мають роботи, присвячені українській столиці, тематика яких пов'язана з життям Києва, зазначають організатори.

До відкриття виставки обіцяють видати ще й каталог, до якого увійдуть усі художні твори, представлені у виставковому проекті.

Читайте також: "Екс-директори Музею історії Києва: "Музей хочуть розформувати"

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.