Спецпроект

Музей Пирогово погрожує міністру пікетами

Колектив Національного музею народної архітектури та побуту України готовий почати безстрокові пікети, якщо у них змінять директора. Про це йдеться у відкритому листі до нового міністра культури Леоніда Новохатька.

Про це пише Обозреватель

 

"Колектив Музею просить вас врахувати позицію працівників Музею про можливе поновлення на посаді директора Павла Федаки. На нашу спільну думку, його дії призведуть до повного знищення найбільшого скансену України. Тож просимо вас взяти на контроль до уваги наше звернення не допустити повернення в музей Павла Федаки ", - йдеться в листі, яке розміщене на офіційному сайті музею.

"У разі повернення Павла Федаки на посаду директора НМНАБУ, колектив музею залишає за собою право поінформувати про стан справ відповідні міжнародні органи охорони історико-культурної спадщини, Верховну Раду України, міжнародні та українські ЗМІ і розпочати безстрокове пікетування відповідних органів влади", - заявили в музеї.

У колективі відзначили, що з січня 2012 року, коли директором був призначений Дмитро Заруба - "історик і фінансист за фахом, сучасний управлінець, який довгий час обіймав посаду заступника голови Державної служби туризму і курортів Міністерства культури і туризму України", в музеї "вдалося переламати депресивну ситуацію, яка панувала довгі роки, повернути величезні борги, організувати нові напрямки в науково-освітній роботі, провести 36 заходів (у 2011 році було всього 17 заходів) ".

"Це дало можливість отримати додаткові кошти і спрямувати їх на розвиток музею, зокрема на відновлення роботи на експозиціях" Середнє Придніпров'я", "Українське село 60-70-х років" і "Карпати". Також завдяки цим коштам співробітники музею вперше за багато років отримали соціальні виплати, доплати і премії ", - додали в музеї.

"Ми ... висловлюємо категоричний протест щодо можливого повернення Павла Федаки на посаду генерального директора", - підкреслили в листі до міністра співробітники музею.

Нагадаємо, раніше колишні співробітники музею в Пирогово скаржилися на "кадрові чистки", які почалися в колективі з приходом нового директора Дмитра Заруби, а також на те, що музей перетворюється в "зону відпочинку з шашликами і млинцями". 

А восени Рахункова палата оприлюднила звіт, в якому йдеться про неефективне використання грошей в Пирогово.

 

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.