Спецпроект

Старовинні карти України виставив Національний музей Львова

Неіснуючі Амадоцькі гори і озеро можна побачити на картах давніх західноєвропейських топографів, які представлені на виставці "Україна на картах ХVІ-ХХ століть". Експозиція розгорнута в Національному музеї Львова.

Про це пише "Укрінформ". 

"Це перший з низки запланованих спільних проектів львів'ян зі столичним Музеєм книги і друкарства України", - зазначив директор музею Ігор Кожан.

За його словами, в експозиції представлені особливо цінні стародавні карти українських земель середини XVI - кінця XVIII ст. відомих картографів минулого: Клавдія Птолемея, Герарда Меркатора, Себастьяна Мюнстера, Йодок Гонді, Віллема Блау, Джованні Антоніо Маджіні, Йоганна Гонтера, Гійома де Боплана, Томаша Маковського, Ріпнів Дзанноні, Матеуса Зонтера, Тобіаса Лоттера.

Всього експонується близько сотні карт і картографічних видань з шести державних і приватних колекцій.

Виставка триватиме до 20 березня.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.