УПЦ (МП) ГОТОВА ПЕРЕЙТИ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Українська мова може використовуватися для богослужінь в Українській Православній церкві (Московського Патріархату). Це також важливо для служб за кордоном, адже часто українські православні, намагаючись зберегти ідентичність, відвідують храми УГКЦ.

Про це після архієрейського собору РПЦ у Москві заявив перший вікарій Київської митрополії, керуючий справами УПЦ, ректор київських Духовних академії і семінарії митрополит Бориспільський Антоній, повідомляє УНІАН.

"Це питання не релігійного, а культурного спрямування, - зазначив митрополит. - Адже дуже важливо, коли священик може, наприклад, прийняти сповідь у людини, яка спілкується українською мовою".

При цьому він наголосив, що - згідно з прийнятими ще в 1990-х роках нормами - "якщо 2/3 парафіян хочуть службу українською або іншою мовою – жодних питань не виникне". Антоній додав, що на українську мову богослужінь в основному перейшли парафії на Волині, але є такі і в Києві.

Крім цього, митрополит розповів про роботу УПЦ (МП) за межами України.

"У сучасних умовах близько 7 млн українців перебуває за кордоном, і їм також потрібно надати можливість духовної допомоги, - зазначив Антоній. - Ми саме зверталися до архієрейського Собору, щоб розробити гнучкіший і простіший механізм, щоб УПЦ могла направляти туди священнослужителів".

Як приклад митрополит Антоній назвав Італію, де вже в декількох храмах правлять служби православні священики з України.

"У Мілані, наприклад, орендується храм, який входить до юрисдикції РПЦ. Але оскільки там більшість прихожан українці, то і священик направляється з України", - сказав митрополит.

За словами митрополита, сферою уваги УПЦ (МП) є також українська діаспора у Північній Америці: "Якщо брати нашу діаспору, то найбільша кількість наших співвітчизників – у США і Канаді. І тому навіть єпископ, який служить у парафіях УПЦ в Канаді, традиційно направляється з України".

Митрополит Бориспільський Антоній (ліворуч) в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Фото: fotolitopys.in.ua

Актуальність присутності священиків УПЦ (МП) за кордоном викликана також роботою там Української Греко-католицької церкви.

"Нерідко православні українці, опиняючись за кордоном, у прагненні зберегти свою національну і культурну ідентичність починають відвідувати греко-католицькі храми", - ішлося у виголошеній на соборі доповіді митрополита УПЦ (МП) Володимира. Стурбованість викликали і "спроби УПЦ КП організувати свої парафії в діаспорі".

Як відомо, 2-5 лютого 2013 року в Москві відбувся архієрейський собор РПЦ, у якому взяли участь представники 247 єпархій церков, які входять до юрисдикції Московського патріархату.

Українську православну церкву (МП) на соборі представляв 71 митрополит з 73-х, що входять до складу собору. Митрополит Антоній був головою делегації УПЦ МП, увійшов до складу редакційної комісії собору і виголосив доповідь митрополита Київського Володимира про життя УПЦ.

Зараз у переважній більшості храмів УЦП (МП) літургія відбувається церковнослов'янською мовою. Проповідь зазвичай читається українською або російською.

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Релігія" або "УПЦ (МП)"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.