Спецпроект

Ханський палац у Криму стане дорожчим за Ермітаж і Лувр

Майбутнє підвищення вартості вхідних квитків на музейні об’єкти Бахчисарайського історико-культурного заповідника зробить його вищим у ціновій категорії таких найбільших у світі художніх та культурно-історичних музеїв, як "Ермітаж" у Санкт-Петербурзі та "Лувр" в Парижі.

Про це пишуть "Коментарі. Крим".

Так, згідно з наказом від 02.01.2013 "Про встановлення вартості вхідних квитків на музейні об’єкти заповідника", опублікованим на офіційному сайті заповідника, з 1 березня цього року загальний квиток у Ханський палац з усіма виставками коштуватиме 120 грн для дорослих і 60 грн – для учнів. Для тих, хто захоче відвідати ще й древнє печерне місто Чуфут-Кале, яке входить до складу Бахчисарайського заповідника доведеться доплатити 50 грн (учню - 25 грн).

Таким чином, відвідування палацу і печерного міста однієї середньостатистичної сім’ї з двома дітьми обійдеться в 510 гривень, і це не рахуючи транспортних витрат.

Примітно, що для громадян Росії та Білорусі відвідування Ермітажу коштує - 150 рублів (близько 40 грн), для іноземних громадян - 400 рублів (це близько 100 гривень). Причому для пенсіонерів, дітей та студентів (будь-яких країн) - безкоштовно. Квиток у Лувр коштує близько 10 євро (трохи більше 100 гривень).

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.