Спецпроект

Ханський палац у Криму стане дорожчим за Ермітаж і Лувр

Майбутнє підвищення вартості вхідних квитків на музейні об’єкти Бахчисарайського історико-культурного заповідника зробить його вищим у ціновій категорії таких найбільших у світі художніх та культурно-історичних музеїв, як "Ермітаж" у Санкт-Петербурзі та "Лувр" в Парижі.

Про це пишуть "Коментарі. Крим".

Так, згідно з наказом від 02.01.2013 "Про встановлення вартості вхідних квитків на музейні об’єкти заповідника", опублікованим на офіційному сайті заповідника, з 1 березня цього року загальний квиток у Ханський палац з усіма виставками коштуватиме 120 грн для дорослих і 60 грн – для учнів. Для тих, хто захоче відвідати ще й древнє печерне місто Чуфут-Кале, яке входить до складу Бахчисарайського заповідника доведеться доплатити 50 грн (учню - 25 грн).

Таким чином, відвідування палацу і печерного міста однієї середньостатистичної сім’ї з двома дітьми обійдеться в 510 гривень, і це не рахуючи транспортних витрат.

Примітно, що для громадян Росії та Білорусі відвідування Ермітажу коштує - 150 рублів (близько 40 грн), для іноземних громадян - 400 рублів (це близько 100 гривень). Причому для пенсіонерів, дітей та студентів (будь-яких країн) - безкоштовно. Квиток у Лувр коштує близько 10 євро (трохи більше 100 гривень).

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.