Спецпроект

Московський політехнічний музей закривається на п'ять років

Москвичі і туристи більше не побачать Політехнічний музей таким, яким він був до цього - в середу один з найстаріших науково-технічних музеїв світу, заснований у 1872 році, зачинився на реконструкцію. На цілих 5 років.

Про це пише metronews.ru.

Основні фонди музею будуть розподілені по інших майданчиках. Головне сховище експонатів і унікальна науково-технічна бібліотека найближчим часом буде знаходитися в будівлі колишнього автозаводу "Москвич".

На думку генерального директора музею Бориса Салтикова, "подібний розпад не означає закриття музею". Навпаки, музей буде розвиватися. Двори будівлі перетворяться на атріуми із зимовими садами, об'єднуючи музей з сусідніми скверами в одну зелену зону.

В останній день роботи музею, багато експонатів розбирають і упаковують просто на очах у останніх відвідувачів. Техніка відправиться на гостьову виставку в Музей ретро-автомобілів.

Близько сотні мотоциклів, що знаходяться в Політехнічному музеї, переїдуть в музей техніки Задорожного.

Частину основної експозиції планується перевезти в один із павільйонів Всеросійського виставкового центру.

Про реконструкцію Політехнічного музею в Москві читайте у розділі "Інтерв'ю"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.