Спецпроект

Бригинець: В Десятинному провулку обіцяють музей

В будівлі за адресою: Десятинний провулок, 3-5, проти будівництва якого виступає громадськість, обіцяють створити музей.

Про це йдеться у відповіді Прокуратури м. Києва на звернення народного депутата України (фракція "Батьківщина"), голови підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця щодо законності проведення будівельних робіт у пров. Десятинному, 3-5 у Києві. Повідомляє прес-служба нардепа.

У відповіді йдеться про те, що проектна документація будівництва комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення у пров. Десятинному, 3 літ. А. Б та 5 Д погоджена Міністерством культури України та Інститутом археології Національної академії наук України.

Відповідно до проекту розроблено концепцію консервації та музеєфікації виявлених решток фундаментів, що знаходяться на території об’єкта будівництва. А також передбачено виділення приміщення на першому поверсі майбутньої новобудови для розміщення музейного закладу.

Згаданий проект будівництва отримав позитивний експертний звіт ДП "Укрдержбудекспертиза" №00-1035-12/ЦБ від 12.07.2012.

Нагадаємо, будинки по провулку Десятинному, 3 та 5 були передані у 2002 році Українській православній церкві Київського патріархату для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських приміщень. Тепер будинки знесли, а на відведеній території заплановане будівництво, яке громадські активісти вважають незаконним, в тому числі через те, що проект не був широко обговорений та через те, що споруду будують в історичній частині міста - на підмурках Княжого палацу.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.