В РПЦ пропонують відзначати Різдво 1 січня

Професор Московської духовної академії, один із найтиражніших православних богословів протодиякон Андрій Кураєв вважає, що потрібно об'єднати Різдво і Новий рік та святкувати обидва свята 1 січня.

Таку заяву Кураєв зробив в ефірі радіостанції "Ехо Москви", повідомляє УНІАН.

"Я сподіваюся, що з часом у нашій церкві вистачить мужності на прийняття радикального рішення, а саме - об`єднати Різдво і Новий рік, - зазначив протодиякон. - Не перенести на новий стиль, як у католиків, а саме перенести на 1 січня дату святкування Різдва".

Кураєв зазначив, що перенесення на 25 грудня, коли Різдво святкують католики і протестанти, викличе багато запитань у віруючих.

"Будь-яка інша дата святкування Різдва породжує питання, на яке у нас не знаходиться відповідей, - зазначив богослов. - Якщо новий рік від Різдва Христового, то чому ж він рахується не з Різдва Христового? Це не логічно. Тому якщо вже одного разу нам належиться зміна календаря, краще переносити не на 25 грудня".

На думку Кураєва, однаково дивно відзначати Різдво як за тиждень до Нового року, так і на тиждень пізніше.

Нагадаємо, частина країн східного християнського обряду досі живуть за юліанським календарем римського часу. Інші християни орієнтуються на григоріанський календар, запроваджений у 1582 році з метою ліквідації 10-денної різниці між астрономічними і календарними датами.

В Україні григоріанський календар у світському житті було запроваджено в січні 1918 року владою УНР. Православні і греко-католицька церкви країни дотримуються юліанського.

Читайте також: "Кураєв про обставини смерті Христа"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.