Спецпроект

АНОНС: музейний розклад Києва на різдвяні свята

До Різдва київські музеї влаштовують святкову програму.

Щодня до 8 січня кияни та гості столиці можуть відвідати Музей гетьманства, де проходить виставка творчих робіт художниці Оксани Ягодки і майстрині Світлани Вавілової (живопис, різдвяний декор, ялинкові прикраси, іграшки, ляльки, декоративні ялинки, листівки в українському народному стилі). Час роботи закладу: з 10:00 до 17:00.

До 15 січня відкрито двері міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки "Молода гвардія", де працює виставка матеріалів "Прикрашаємо свій дім до новорічних свят". Відвідати експозицію можна з 10:00 до 18:00. Крім того, тут же до 25 січня пройде виставка робіт декоративно-прикладного мистецтва "Відчуття свята".

До 20 січня в публічній бібліотеці ім. Лесі Українки буде працювати етнографічна книжково-ілюстративна виставка "Новорічні свята: подорож у часі". Відвідати заклад можна з 10:00 до 18:00.

До 14 січня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва буде проходити фестиваль "Від Миколая до Різдва". Двері закладу відкриті з 10:00 до 17:00.

Крім того, в музеї-майстерні Івана Кавалерідзе - виставка живопису українських художників "Різдвяна феєрія" (до 15 січня, з 10:00 до 17:00), в музеї театрального, музичного та кіномистецтва - пізнавально-розважальна акція "Від Миколая до Стрітення"(до 15 січня, з 10:00 до 17:00), а в музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва - виставка "Різдвяна казка", присвячена традиціям святкування Різдва та Нового року в Києві впродовж століть.

10-11 січня в літературно-меморіальному музеї Михайла Булгакова відбудеться відтворення святкування Різдва в родині Булгакових "Дитяче Різдво в Булгакових". Початок заходу о 12:00.

11-20 січня в бібліотеці Київського інституту музики ім. Глієра пройде тематична виставка "Різдвяні свята в українському фольклорі".

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.