Спецпроект

Німецький національний музей покаже Нюрнберг очима Вагнера

У Німецькому національному музеї (Germanisches Nationalmuseum) в Нюрнберзі 21 лютого відкривається виставка, присвячена великому німецькому композитору і теоретику мистецтва Ріхарда Вагнера.

Про це пише dw.de.

У числі експонатів - 400-сторінкова оригінальна рукописна партитура вагнерівської опери "Нюрнберзькі мейстерзінгери", яка вважається однією з вершин творчості композитора.
контекст.

Основна відмінність експозиції полягає в тому, що вона відображає образ романтизованого в "Нюрнберзькі мейстерзінгери" міста Нюрнберга. Як зауважив в інтерв'ю журналістам директор музею Ульріх Гроссман, організатори виставки хочуть протиставити цьому романтичному образу істинний портрет Нюрнберга XIX століття - міста з розвинутою промисловістю.

 

Виставка "Вагнер - Нюрнберг - мейстерзінгери. Ріхард Вагнер і істинний Нюрнберг його часу" ("Wagner - Nürnberg - Meistersinger. Richard Wagner und das reale Nürnberg seiner Zeit") проводиться з нагоди двох дат, які відзначаються в нинішньому році  - 200-річчя з дня народження і 130-річчя з дня смерті Ріхарда Вагнера.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.