Спецпроект

Франкфуртський Städel удостоєний звання "Музей 2012 року"

Німецькі мистецтвознавці присудили франкфуртському художньому музею Städel звання "Музей 2012 року", повідомила німецька секція Міжнародної асоціації художніх критиків (AICA).

Про це пише DW.de.

Обгрунтуванням експертного рішення стало те, що музейне зібрання було значно поповнено творами сучасного образотворчого мистецтва. Крім того, при розширенні території музею та експозиційних площ були успішно застосовані новаторські архітектурні та технічні рішення.

У 34 мільйони євро обійшлися роботи з реконструкції, які тривали три роки, та розширення музею Städel, який знову відкрив свої двері для відвідувачів у 2012 році.

Тепер площа оновленої на сучасний лад експозиції становить три тисячі квадратних метрів. Під внутрішнім двориком музею створена підземна галерея. Її округлі вікна нагадують ілюмінатори і розміщені на куполоподібній стелі, який із зовнішнього боку являє собою штучний пагорб в центрі зеленої галявини. Сад з вікнами на траві є ексклюзивною прикрасою території оновленого музейного комплексу.

Зібрання Städel - одне з найбільш значущих в Німеччині. Воно включає творіння таких всесвітньо відомих майстрів, як Альбрехт Дюрер (Albrecht Dürer), Лукас Кранах Старший (Lucas Cranach der Ältere), Клод Моне, Сандро Боттічеллі, Пабло Пікассо, Макс Бекман (Max Beckmann), Ернст Людвіг Кірхнер (Ernst Ludwig Kirchner) , Герхард Ріхтер (Gerhard Richter), а також багатьох інших.

Раніше звання "Музей року" присуджувалося Музею сучасного мистецтва (Museum für Gegenwartskunst) в Зигені і Музею замку Морсбройх (Museum Morsbroich) в Леверкузені.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.