Спецпроект

Франкфуртський Städel удостоєний звання "Музей 2012 року"

Німецькі мистецтвознавці присудили франкфуртському художньому музею Städel звання "Музей 2012 року", повідомила німецька секція Міжнародної асоціації художніх критиків (AICA).

Про це пише DW.de.

Обгрунтуванням експертного рішення стало те, що музейне зібрання було значно поповнено творами сучасного образотворчого мистецтва. Крім того, при розширенні території музею та експозиційних площ були успішно застосовані новаторські архітектурні та технічні рішення.

У 34 мільйони євро обійшлися роботи з реконструкції, які тривали три роки, та розширення музею Städel, який знову відкрив свої двері для відвідувачів у 2012 році.

Тепер площа оновленої на сучасний лад експозиції становить три тисячі квадратних метрів. Під внутрішнім двориком музею створена підземна галерея. Її округлі вікна нагадують ілюмінатори і розміщені на куполоподібній стелі, який із зовнішнього боку являє собою штучний пагорб в центрі зеленої галявини. Сад з вікнами на траві є ексклюзивною прикрасою території оновленого музейного комплексу.

Зібрання Städel - одне з найбільш значущих в Німеччині. Воно включає творіння таких всесвітньо відомих майстрів, як Альбрехт Дюрер (Albrecht Dürer), Лукас Кранах Старший (Lucas Cranach der Ältere), Клод Моне, Сандро Боттічеллі, Пабло Пікассо, Макс Бекман (Max Beckmann), Ернст Людвіг Кірхнер (Ernst Ludwig Kirchner) , Герхард Ріхтер (Gerhard Richter), а також багатьох інших.

Раніше звання "Музей року" присуджувалося Музею сучасного мистецтва (Museum für Gegenwartskunst) в Зигені і Музею замку Морсбройх (Museum Morsbroich) в Леверкузені.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.