Спецпроект

Музей плюшевих ведмедиків відкрився в Закопане

У гірськолижної столиці Польщі - Закопане - з'явився Музей плюшевих ведмедів (Muzeum Misiów). Його колекція розповідає про історію виникнення популярних іграшок і представляє всілякі їх різновиди.

Про це пише Тravel.

Відвідувачі побачать ведмедя-мотоцикліста, дідуся, вікторіанського ведмедя, іграшки, що представляють різні професії, порцелянові вироби із зображенням ведмедиків, зможуть послухати концерт заводних ведмедів-музикантів і сфотографуватися з родиною ведмедиків-гуралів (гуралями називаються жителі польських гір) в людський зріст.

Гості дізнаються, як і чому з'явилися перші ведмедики, як їх виготовляли і як образ іграшки змінювався протягом років.

Їм розкажуть, що спочатку плюшевий ведмедик був іграшкою для хлопчиків, на відміну від ляльок, що призначалися для дівчаток; що у всіх ведмедів були "рухомі" лапи, які можна було приводити в різні положення, і ведмідь міг стояти або сидіти.

Музей знаходиться за адресою: вулиця Косцюшка (Kościuszki), 8.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.