Спецпроект

СБУ передала до музейних фондів Буковини конфісковані раритети

23 січня співробітники управління СБУ в Чернівецькій області передали до державних фондів Чернівецького художнього та краєзнавчого музеїв 11 старовинних предметів, які мають культурну та історичну цінність, і за рішеннями суду були конфісковані в контрабандиста-іноземця.

Про це пише day.kiev.ua.

У серпні 2012 року на міжнародному автомобільному пункті пропуску "Росошани" прикордонники затримали громадянина Молдови за спробу незаконного вивезення за кордон предметів історичної спадщини. Старожитності, які іноземець приховав від митного контролю, були виявлені правоохоронцями в його автомобілі. За висновком державної мистецтвознавчої експертизи вони становлять культурну та історичну цінність.

Серед раритетів – ікона "Ісус Христос з головою Іоана Хрестителя та предстоячими" розміром 45х33 см, написана в техніці малярства на дереві у кінці XIX ст., та десять металевих наконечників до стріл, що виготовлені з металу методом литва, кування та шліфування у XIII-XV ст.

Ікона є непересічним зразком сакрального мистецтва кінця XIX ст. із рідкісним підбором персонажів, що робить її свого роду унікальною. Образ створений у підкарпатському регіоні, де були сильні балканські впливи.

Вилучені в контрабандиста наконечники стріл утворюють колекцію і визнані предметами археологічної спадщини. Вони мають історичну цінність як зразки озброєння населення України пізнього середньовіччя.

За рішенням Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей Міністерства культури України ці зразки національної старовини будуть зберігатися і вивчатися буковинськими фахівцями та поповнять музейні фонди краю.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.