Спецпроект

Табір, де сиділи Стус та інші українці, стане еталоном в РФ

Меморіальний центр історії політичних репресій під відкритим небом "Пермь-36" обрано "модельним проектом" для створення аналогічних музеїв РФ у рамках майбутньої федеральної цільової програми увічнення пам'яті жертв політичних репресій.

Таке рішення прийнято на засіданні робочої групи при президенті Росії з розробки федеральної цільової програми увічнення пам'яті жертв політичних репресій, повідомляють "Старожитності" з посиланням на урядову "Российскую газету".

"Визначено функцію "Пермі-36" - "модельний музей", - коментував генеральний директор меморіального центру історії політичних репресій Віктор Шмиров. - Це означає, що "Пермь-36" стане моделлю, на основі якої в інших регіонах будуть створюватися музеї тоталітаризму і жертв усього періоду з 1917-го по 1991-й роки".

Передбачається побудувати ще два національні центри пам'яті жертв репресій. Один з них - це Бутовський полігон під Москвою, місце розстрілів і масових поховань. Другий - під Санкт-Петербургом, але його місце остаточно не визначено.

"Є пропозиція третім об'єктом внести в концепцію "Пермь-36" уже як національний музей ГУЛАГу", - зазначив Шмиров.

У зв'язку з цим меморіальному центру може бути присвоєно національний статус. Правда, спершу для цього необхідна експертиза музеєфікації. Адже 18 років тому в селі Кучино старі табірні споруди почали відновлювати волонтери, а фахівці з музейної справи підключилися до них набагато пізніше.

Однак, на думку радника президента Росії Міхаіла Фєдотова, ентузіасти нітрохи не нашкодили об'єкту, а навпаки, зберегли архітектуру та інфраструктуру колонії.

Це також збільшує шанси пермського музею на входження до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, над чим перм'яки працюють уже четвертий рік. Раніше завдяки діяльності ентузіастів музей ГУЛАГу був виключений із списку об'єктів ЮНЕСКО, що знаходяться під загрозою знищення.

Федеральна цільова програма з увічнення пам'яті жертв політичних репресій розпорядженням президента Росії Владіміра Путіна повинна з'явитися до кінця 2013 року. І хоча офіційно вона повинна запрацювати з 2014 року, адміністрація президента РФ вже в кінці минулого року запитала у Михайла Федотова пропозиції про фінансування заходів в руслі програми і на 2013 рік. І радник президента вніс в список і "Перм-36".

За словами виконавчого директора меморіального центру Татьяни Курсіної, зазвичай в таких випадках центральні власті виділяють суму, яка на дві третини перевищує обсяг фінансування від регіону. І оскільки в бюджеті Пермського краю на 2013 рік на "Перм-36" передбачено витратити 24 мільйони рублів, то в разі повного схвалення пропозицій Федотова, від Федерації може надійти ще до 48 мільйонів.

Разом із Віктором Шмировим до складу робочої групи при президенті РФ входять губернатори Пермського краю Віктор Басарґін і Кіровської області Нікіта Бєлих, уповноважений з прав людини в Росії Владімір Лукін і пермський омбудсмен Татьяна Марґоліна, голова правління меморіального центру, президент Фонду захисту гласності Алєксєй Сімонов, голова міжнародного товариства "Меморіал" Арсєній Роґінскій.

"Перм-36" (раніше ІТК ВС-389/36) - єдиний у Росії музей ГУЛАГу під відкритим небом. Знаходиться в селі Кучино Чусовського району. Організований на місці колишньої колонії, де каралися засуджені за антирадянську діяльність, агітацію та пропаганду, а також відбували великі терміни за співпрацю з нацистами в роки Другої світової.

У Кучино відбували терміни Михайло Горинь, Василь Овсієнко, Левко Лук'яненко, Іван Гель, Данило Шумук, Олесь Бердник, Микола Горбаль та інші українські правозахисники. Тут померли Василь Стус, Олекса Тихий, Юрій Литвин.

Колонія закрита в 1988 році. Музей з 1995 року.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.