Спецпроект

У Росії стане на один музей Чехова більше

Будинок в Таганрозі, що належав родині Чехова, перетвориться на музей. Після реставрації та ремонту будівля, в якій сім'я прожила з 1874 по 1876 рік, стане частиною Таганрозького державного літературного та історико-архітектурного музею-заповідника.

Про це пише russkiymir.ru

Будинок на вулиці Рози Люксембург, 77 - єдина будівля в місті, яка належала сім'ї Чехових, в інших будинках, де вони жили, квартири були зйомні. Саме тут Антоша Чехонте, який навчався в гімназії, написав свої перші оповідання і послав їх до Москви братам для публікації у столичних виданнях.

"Відомо, що гімназистом Чехов випускав рукописний журнал з карикатурами "Заїка", написав комедії "Найшла коса на камінь" і "Недаремно курка співала" (вони не зберіглися) і почав створювати велику драму "Безбатченківщина", - розповіла начальник управління культури адміністрації Таганрога Олена Шелухіна.

У кімнатах буде відтворена обстановка сім'ї Чехових, а відвідувачі зможуть побачити родинні реліквії.

Антон Чехов народився в Таганрозі в 1860 році. За 26 років творчості він створив близько 900 різних творів, багато з яких стали класикою світової літератури. Наразі в світі налічується 12 музеїв А.П. Чехова.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.