Спецпроект

У Чечні відкрився музей журналістики

У Будинку друку Грозного відбулося відкриття музею журналістики. У ньому виставлені старовинні чечено-інгушські і чеченські газети та журнали, а також зразки техніки, портрети загиблих при виконанні обов'язків журналістів.

Про це пише news.mail.ru.

Творцем експозиції є директор Департаменту моніторингу ЗМІ Іслам хату. Він розповів, що ідея створення такого музею з'явилася близько року тому.

"Унікальні зразки журналістської техніки і старовинні видання часом бувають набагато корисніше навіть архівних довідок", - підкреслив він.

На вітринах розташовані експонати часів Другої світової, 80-х років XX століття.

"На засклених полицях музею красуються кінокамера часів Великої Вітчизняної, відеокамера, мікрокассетний диктофон 80-х років 20-го століття, того ж періоду аудіоплеєр, старовинний мікшерський пульт і німецька друкарська машинка 1980 року випуску" - йдеться у повідомленні прес-служби глави Чеченської республіки.

Смерть журналіста. Останні 10 хвилин життя Валєнтіна Януса - уродженця Грозного, оператора з Пскова. Чечня, січень 1995 року

Організатори сподіваються, що фонд музею буде поповнюватися тими експонатами, які зберігаються в родинах загиблих журналістів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.