Спецпроект

У Чечні відкрився музей журналістики

У Будинку друку Грозного відбулося відкриття музею журналістики. У ньому виставлені старовинні чечено-інгушські і чеченські газети та журнали, а також зразки техніки, портрети загиблих при виконанні обов'язків журналістів.

Про це пише news.mail.ru.

Творцем експозиції є директор Департаменту моніторингу ЗМІ Іслам хату. Він розповів, що ідея створення такого музею з'явилася близько року тому.

"Унікальні зразки журналістської техніки і старовинні видання часом бувають набагато корисніше навіть архівних довідок", - підкреслив він.

На вітринах розташовані експонати часів Другої світової, 80-х років XX століття.

"На засклених полицях музею красуються кінокамера часів Великої Вітчизняної, відеокамера, мікрокассетний диктофон 80-х років 20-го століття, того ж періоду аудіоплеєр, старовинний мікшерський пульт і німецька друкарська машинка 1980 року випуску" - йдеться у повідомленні прес-служби глави Чеченської республіки.

Смерть журналіста. Останні 10 хвилин життя Валєнтіна Януса - уродженця Грозного, оператора з Пскова. Чечня, січень 1995 року

Організатори сподіваються, що фонд музею буде поповнюватися тими експонатами, які зберігаються в родинах загиблих журналістів.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.