Ентузіаст-пошуковець відкопав бідон з архівом УПА. ФОТО

Архів УПА зі списками бійців, описом їхнього життя та підпільною повстанською агітацією знайшли на Тернопільщині.

Про це повідомляє "Газета.ua".

Бідон y лісі недалеко від райцентру Чортків відкопав "іще наприкінці минулого року" місцевий пенсіонер, колишній політвязень Володимир Мармус. Нещодавно передав документи в обласний архів.

 

"Минулого року на Покрови запросили мене на посвячення хреста на місці загибелі "упівців" в селі Біла, біля Чорткова. Там люди розповіли, що місцева бабця, колишня звʼязкова УПА, намалювала схему, де в лісі повстанці архів заховали. Люди вже пробували шукати, але безуспішно. Я взявся за це пристрасно, бо зараз якраз готую історичну розвідку про рідне село Росохач. Думав, що там цікаві документи знайду", ― розповідає Мармус.

На пошуки він витратив три дні.

 

"По нашому округу балотувався до Верховної Ради кандидат Бедриківський. То він взявся помогти – привіз мені металошукач. Можна сказати, що вибори помогли в добрій справі. Я найшов місцевого, який добре той ліс знав, і пішли шукати. Вже втратили надію, бо всі корчі обійшли, а тут на дорозі запікало. Думав, може яка підкова, але було відчуття, що треба перевірити. На глибині 30 сантиметрів знайшли бідон. Подібний до радянського, в якому молоко тримали, але німецький, залізний. Одна стінка вже проржавіла", ― пригадує чоловік.

Бідон був заповнений водою. Мармус привіз документи додому. Просушив і частково посортував. Частину, яка була зіпсута, викинув [!!! - ІП].

"Ті документи переважно стосувалися не нашого району, а сусідніх – Теребовлянського і Гусятинського. Мені казали, щоб я в музей села Біла передав, але вирішив в обласний архів – там він буде корисніший".

 

"Найцікавіше, що тут є – списки бійців з короткими біографічними даними. Це може допомогти родичам дізнатися щось про своїх предків.Також в знайденому архіві збереглися українські карбованці, листівки, особисті листи, звіти – "протоколи" про життя окремих бійців. Думаю, нам знадобиться рік, щоб вивчити всі документи", ― каже головний спеціаліст обласного архіву Андрій Цаль.

Найвідоміший повстанський архів "Озернянський" знайдений на Тернопільщині в 2004-ому році, опублікували повністю. Тепер подібне неможливе через зміни в законодавстві, кажуть в архіві.

 

"Минулого року набув чинності закон "Про захист персональних даних", то тепер навіть не всі документи з "Озернянського" архіву дослідникам видають. Документи, що стосуються конкретних осіб, зможуть отримати лише їх родичі, а інші люди лише з їх згоди", ― зазначає Цаль.

Дивіться також:

Архіву ЦДВР передали відкопаний бідон із документами УПА. ФОТО

Чорні археологи продають архів УПА з 500 тисяч. ФОТО

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.