В Тернополі збирають гроші на меморіалку воїнам УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" оголосила збір коштів на встановлення меморіальної дошки воїнам і службовцям Армії УНР у Тернополі.

"Були люди, які створили міцний фундамент Соборної України – це бійці Армії УНР та УГА, - йдеться у заяві "Героїки". - У 1919-1920 рр. саме українські військові вдихнули життя в ідею єдиної України від гір Карпатських аж по Кавказ".

За словами представників ініціативи, тисячі галичан назавжди спочили у вінницькій землі, могили вояків УГА розсіяні на терені Поділля та Київщини. Натомість козаки та старшини Армії УНР з боями перейшли Збруч, а згодом затято боронили береги Дністра. Чимало уродженців Наддніпрянської України поховано на Тернопіллі.

"Героїка" провела дослідження метричних книг міста Тернополя та встановила імена дванадцятьох військових, державних службовців та медичних працівників, які померли та були поховані на Микулинецькому цвинтарі м. Тернополя в період з 1919 по 1921 рік.

Серед них є уродженці Полтавської, Катеринославської, Подільської, Ліфляндської (Латвія), Вітебської (Білорусь) губерній та м. Києва. Лише дві могили збереглись до наших днів. Решта поховань знищені або занепали і зникли назавжди.

"Героїка" вирішила встановити на вхідній брамі цвинтаря меморіальну дошку з переліком всіх 12 імен із зазначенням посад, звань, дат і місць народження та смерті.

Виконкомом Тернопільської міськради надано всі необхідні дозволи. Дошка буде виготовлена з чорного каменю габро та матиме розміри: 80х60 см. Для реалізації задуму необхідно близько 2 000 грн. 

Переказати кошти на цей проект можна на картку ПриватБанку:

4149 6050 5124 4937. Слабоспицький Олег Олександрович. 

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com093 725 67 45 (Павло Подобєд)

 

Благодійна ініціатива “Героїка” – громадський рух, мета якого відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від 2010 року “Героїка” встановила майже два десятки монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Читайте також: "Знайти могили воїнів армії УНР. Як ви можете допомогти"

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.