В Тернополі збирають гроші на меморіалку воїнам УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" оголосила збір коштів на встановлення меморіальної дошки воїнам і службовцям Армії УНР у Тернополі.

"Були люди, які створили міцний фундамент Соборної України – це бійці Армії УНР та УГА, - йдеться у заяві "Героїки". - У 1919-1920 рр. саме українські військові вдихнули життя в ідею єдиної України від гір Карпатських аж по Кавказ".

За словами представників ініціативи, тисячі галичан назавжди спочили у вінницькій землі, могили вояків УГА розсіяні на терені Поділля та Київщини. Натомість козаки та старшини Армії УНР з боями перейшли Збруч, а згодом затято боронили береги Дністра. Чимало уродженців Наддніпрянської України поховано на Тернопіллі.

"Героїка" провела дослідження метричних книг міста Тернополя та встановила імена дванадцятьох військових, державних службовців та медичних працівників, які померли та були поховані на Микулинецькому цвинтарі м. Тернополя в період з 1919 по 1921 рік.

Серед них є уродженці Полтавської, Катеринославської, Подільської, Ліфляндської (Латвія), Вітебської (Білорусь) губерній та м. Києва. Лише дві могили збереглись до наших днів. Решта поховань знищені або занепали і зникли назавжди.

"Героїка" вирішила встановити на вхідній брамі цвинтаря меморіальну дошку з переліком всіх 12 імен із зазначенням посад, звань, дат і місць народження та смерті.

Виконкомом Тернопільської міськради надано всі необхідні дозволи. Дошка буде виготовлена з чорного каменю габро та матиме розміри: 80х60 см. Для реалізації задуму необхідно близько 2 000 грн. 

Переказати кошти на цей проект можна на картку ПриватБанку:

4149 6050 5124 4937. Слабоспицький Олег Олександрович. 

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com093 725 67 45 (Павло Подобєд)

 

Благодійна ініціатива “Героїка” – громадський рух, мета якого відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від 2010 року “Героїка” встановила майже два десятки монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Читайте також: "Знайти могили воїнів армії УНР. Як ви можете допомогти"

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.