Спецпроект

Топ-менеджер Британського музею прочитає лекцію в Києві

В Києві відбудеться зустріч із Ксерксом Мазда – головою відділу освіти та взаємодії з аудиторіями Британського музею в Лондоні, який прочитає лекцію "Бачення музею ззовні: потреби й очікування публіки".

Про це "Історичній Правді" повідомили у фонді "Розвиток України".

Зустріч відбудеться в рамках паралельної лекційної програми проекту "Динамічний музей" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" та Національного художнього музею України за підтримки Британської Ради в Україні.

Лекція присвячена досвіду роботи з публікою одного з найуспішніших музеїв світу. За участі компанії Morris Hargreaves McIntyre (MHM) Британський музей провів широке соціологічне дослідження своїх відвідувачів з метою підвищення рівня взаємодії з публікою.

Результати дослідження допомогли розподілити публіку на певні категорії, зрозуміти їхню мотивацію - соціальну, інтелектуальну, емоційну, духовну, а також визначити моделі поведінки відвідувачів.

Вплив об’єктів колекції на глядача був описаний за допомогою алгоритму  "привернути увагу - залучити - міцно закріпити". Важливим результатом стало задоволення не лише  інтелектуальних потреб публіки, а й нове бачення емоційного впливу колекції.

Програма зустрічі:

10:30 – 11:00 – Реєстрація
11:00 – 12:20 – Лекція Ксеркса Мазда на тему "Бачення музею ззовні: потреби і очікування публіки"
12:20 – 13:00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта - куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культура" фонду Ріната Ахметова 
13:00 – 14:00
– Спілкування та обмін думками за кавою

Попередню акредитацію можна здійснити за електронною адресою: education@namu.kiev.ua . Координатор - Марина Скирда.

Час і місце: 25 січня 2013 року об 11:00 в Національному художньому музеї України (Київ, вул. Грушевського, 6).

Ксеркс Мазда – з 2005 року голова відділу освіти та взаємодії з аудиторіями (Head of Learning, Volunteers and Audiences) у Британському музеї (British Museum) в Лондоні.

1992 – закінчив Кембриджський університет, має ступінь доктора природничих наук в галузі хімії. 1992-2005 – очолював напрям доступу до колекцій у Музеї науки (Science Museum) в Лондоні.

Займається викладацькою і тренінговою роботою у Великобританії, а також у Туреччині, Словенії, Словаччині, Італії, США, Катарі, Ірані, Сирії, Індонезії. Читав курс для провідних музейних спеціалістів Індії за підтримки Уряду Індії.

Тренер і наставник майбутніх музейних керівників у Великобританії. Зовнішній екзаменатор університетських програм з музеєзнавства.

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе.

"Сучасні європейських музеїв". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.