Спецпроект

СБУ поповнює колекцію Центрального музею Тавриди. ФОТО

До Центрального музею Тавриди керівництво СБУ в АРК передало старовинні артефакти, які були вилучені під час незаконного перевезення через державний кордон України. У музейний фонд були передані старовинні монети, холодна зброя та унікальні предмети побуту минулих століть, які за висновком експертизи є культурно - історичною спадщиною і не підлягають вивезенню за кордон.

Про це пише "ХайВей".

Фонд музею поповнився срібними монетами 17-18 століть, які нещодавно контрабандисти намагалися переправити до Німеччини.
Сімейна пара із Сімферополя продала на одному з аукціонів в Інтернеті колекцію монет із зображенням Петра І і, замаскувавши їх під звичайну поштову кореспонденцію, вислала покупцеві в Мюнхен.
Співробітники СБУ затримали контрабанду, а за кілька днів знайшли і її відправників.

Ще один сімферополець спробував переправити рейсовим автобусом посилку, у якій знаходилися колекційні монети Російської Імперії, викарбувані в 1814 і 1818 роках. Замасковані під побутові речі монети були затримані співробітниками СБУ при перетині кордону з Росією.

У січні 2012 року мешканка Сімферополя, виїжджаючи на постійне місце проживання в Мілан, спробувала вивезти з собою дореволюційні срібні столові предмети і англійський барометр кінця 19-го століття.

Особливу історичну цінність представляв барометр, виконаний у вигляді рятувального круга, який імовірно був виготовлений в Криму, про що свідчить стилізований герб Таврійської губернії в нижній частині приладу.
Всі ці раритети жінка заховала у своєму багажі, не заявивши про їх наявність співробітникам прикордонної та митної служби.

Барометр у вигляді рятувального круга
Барометр, вилучений службою безпеки

 

Ще один артефакт - швейцарський багнет-ніж від піхотної гвинтівки 1918 випуску був вилучений у співробітника податкової міліції міста Севастополя. Державний службовець придбав його в Швейцарії для своєї колекції, коли перебував там на відпочинку. Але планам колекціонера перешкодили співробітники СБУ, вилучивши історичну холодну зброю на прикордонному контролі.

Кримські музеї часто поповнюються експонатами, які потрапляють в експозицію з митниці.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.