АНОНС: посол Куби розповість про досягнення революції 1953-1959 рр.

Його Превосходительство Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Куба, пан Ернесто Антоніо Сенті Даріас, дасть конференцію з нагоди 55-ої річниці Кубинської Революції.

"Він розповість про досягнення Куби по шляху здійснення Нової Соціальної та Економічної Політики Революції і про розвиток двосторонніх відносин між Кубою і Україною", - повідомляється в релізі.

Час і місце заходу: 17 січня 2013 року о 15:00. Київ, амбасада Республіки Куба, пров. Бехтеревський, 5.

Це буде перша зустріч пана Посла з представниками ЗМІ після вручення його вірчих грамот. Просять попередньо акредитуватися.

Кубинська революція - збройна боротьба проти диктатора Фульхенсіо Батісти, який захопив владу в країні у 1952 році внаслідок державного перевороту. Розпочата групою прогресивної молоді на чолі з юристом Фіделем Кастро.

Після початкових невдач озброєним революціонерам у складі 82 осіб удалося висадитися на берег Куби у грудні 1956 року і перейти до партизанської війни.

Революціонери на чолі з Кастро і Ернестом Геварою тріумфально в'їздять у Гавану

Після ряду військових і політичних успіхів революція завершилася перемогою повстанців, які увійшли у столицю країни Гавану у січні 1959 року, розпочавши соціальні й економічні реформи.

Дивіться також: "В інтернет викладено щоденник Че Гевари"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.