Спецпроект

Під Полтавою відкрили музей автора українського Тризуба

У селищі Опішня (Зіньківський район Полтавської області) відкрили музей родини художників Кричевських, до якої належав відомий архітектор живописець і графік Василь Кричевський.

Про це пише gazeta.ua.

Саме Василю Кричевському у 1918 році голова Центральної Ради, Михайло Грушевський, доручив розробити державну символіку, і в цьому ж році офіційним гербом України затвердили Тризуб київського князя Володимира, автором проектів якого був Кричевський.

Будівлю ж в Опішні, де відтепер розташується музей Кричевських, побудував сам Василь Кричевський. Раніше вона називалася "Опішнянський гончарний показовий пункт Полтавського губернського земства". Протягом 1902-1919 років художник жив в Опішному. Він залучав опішнянських гончарів до обробки проектованих їм будівель.

З нагоди 140-річчя з дня народження Василя Кричевського, в рамках святкування в Опішні, відкрили виставку творів родини Кричевських, які передали музею-заповіднику спадкоємці Василя Кричевського з США.

Також присутні ознайомилися спорідненими з документами і фото родини Кричевських. Презентували новий документальний фільм "Третій вимір Василя Кричевського"​​, який підготував Благодійний Фонд "Дар".

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.