"Регіонали" хочуть приватизувати Почаївську лавру - депутат

В секретаріаті Верховної Ради знову зареєстровано законопроект "Про внесення змін до деяких законів України", який уможивлює вилучення споруд Почаївської лаври з переліку об’єктів, що не підлягають приватизації.

Про це повідомляє "Погляд" з посиланням на депутата Тернопільської обласної ради Степана Барну.

"Якщо такий закон приймуть, то пропозиції стосовно передачі у безоплатне користування або у власність релігійним організаціям пам’яток місцевого значення будуть прийматися органом охорони культурної спадщини вищого (!) рівня, тобто без участі місцевої влади", - зазначив Барна.

За словами депутата, цей законопроект спрямований виключно на приватизацію Почаївської лаври, оскільки тільки її об’єкти відображені в додатку до проекту закону.

Барна анонсував прийняття на найближчому засіданні обласної ради звернення до Верховної ради України з вимогою не допустити прийняття закону, що "фактично дозволить вкрасти в українського народу його духовну святиню".

Депутат упевнений, що даним законопроектом влада хоче спрацювати на випередження та не допустити включення об’єктів Почаївської лаври до Списку спадщини ЮНЕСКО. Рішення Тернопільської обласної ради з цього приводу вже прийнято і направлене до Кабінету міністрів України.

Нагадаємо, що позаминулого року подібний законопроект уже пропонувався на розгляд Верховної ради України, але так і не був унесений у порядок денний. Тоді документ містив ще інші об’єкти культурної спадщини, зокрема, приміщення церков у Криму, храмів Києво-Печерської лаври та Софії Київської.

Почаївська Лавра - чоловічий монастир Української Православної Церкви (Московського патріархату) зі статусом лаври, другий після Києво-Печерської. Знаходиться у Почаєві Тернопільської області.

За легендою, заснований у 1240 році ченцями Печерської Лаври, які втекли від монголо-татар. Уперше згадується в документах у 1527 році. В XVII сторіччі був центром антиунійної боротьби.

З 1713 до 1832 року Почаївська лавра була греко-католицьким монастирем. В цей час було розбудовано більшість із відомого нині архітектурного комплексу лаври. З 1730 року діяла друкарня, яка видала майже 200 книжок, серед них і популярні нині колядки.

З 1832 року монастир знову стає православним, у 1833-му отримує статус лаври. З 1905-го - центр чорносотенного руху регіону. В 1920-39 рр. належав Польській Православній церкві.

Про святого УПЦ МП Амфілохія Почаївського, який допомагав воїнам УПА, читайте в розділі "Тексти"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.