Спецпроект

Мінський музей ляльок перетворився на музей-трансформер

Музей ляльок при Білоруському державному театрі ляльок перетворився на музей-трансформер. Побачити оновлений варіант першого в своєму роді іграшкового комплексу можна буде вже 12 січня.

Про це пише "Белорусское телеграфное агентство".

 

Нові щити, плакати та освітлення - переоснащення музею відбулося вперше за 18-річну історію його існування. Звичним варіантом з шафами та посадженими в них ляльками сучасників не здивуєш. А ось трансформація простору в різних площинах - нове навіть для досвідченого глядача.

Ексклюзивною вважається і нова гратчаста підвісна стеля. "Вона дуже зручна у роботі, до неї кріпляться ляльки. Конструкція дозволяє кардинально міняти планування. Тобто з кожною виставкою буде створюватися відчуття, що потрапляєш в інший музей", - каже головний художник театру Валерій Рачковський.

Відвідувачі зможуть оцінити не тільки модернізований образ музею. Глядачам приготували ще один подарунок - оновлену експозицію. У виставковій залі представлені реставровані ляльки кращих вистав, знакових для історії театрального мистецтва країни. "Симон-музика", "Дід і журавель", "Цар Ірод", всього в експозиції налічується близько 100 експонатів з 25 вистав. "Ми не думали, що з'явиться такий великий обсяг роботи. Ляльки треба було переодягати, перефарбовувати, ремонтувати. Це все робили наші бутафорські цехи", - сказав директор театру Євген Клімаков.

Дерев'яні ляльки, герої з пап'є-маше, маріонетки - ляльки на виставці відрізняються і за матеріалом, і за розміром. Наприклад, найлегший експонат важить 300 г, а найважчий - 50 кг. Такою лялькою управляли кілька людей одночасно. Серед новинок - макет спектаклю "Майстер і Маргарита".

За традицією до початку сезону музей завжди готує нові виставки, але завдяки нинішнім технічним можливостям знайомства з театральними скарбами будуть проходити частіше. "Зараз ми плануємо проводити оновлення експозиції раз на півроку. У нас в запасниках дуже багато ляльок. Є чим дивувати", - зазначив Євген Клімаков.

Музей ляльок - не єдиний в Білорусі. В обласних лялькових театрах починають проводитися подібні експозиції.

 

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.