Спецпроект

"Козаки Петербурга" проти Набокова

У ніч на четвер, 10 січня, музей-квартира Володимира Набокова, розташована в Петербурзі, піддалася нападу вандалів. В одне з вікон музею була кинули пляшку із запискою, що містить цитату зі Старого завіту на тему блуду.

Про це пише newsru.co.il.

Наступного дня в музей надійшов лист від якогось петербуржця, який заявив, що акт вандалізму щодо музею Набокова є справою рук організації "Козаки Петербурга", виступаючої нібито за моральність і проти поширення "набіковської педофілії".

Як зазначив заступник директора музею Микола Давтян, останнім часом на електронну адресу музею систематично надходять листи з образами. Яка саме група осіб стоїть за цим, невідомо.

За фактом вандалізму керівництво музею вже звернулося в поліцію. Наразі, правоохоронними органами проводиться перевірка.

Нагадаємо, в жовтні минулого року в Петербурзі був скасований показ моновистави "Лоліта" за романом Набокова, який мав бути показаний в музеї "Ерарта". Рішення було прийнято під тиском тих самих "козаків Петербурга", що опублікували в місцевих ЗМІ лист, в якому говорилося, що роман Набокова є "гріхом", оскільки суперечить забороні на пропаганду педофілії.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.