Спецпроект

МІНКУЛЬТ ПРОВАЛИВ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ'ЯТОК ЛАВРИ Й СОФІЇ - РЕВІЗОРИ

Національні заповідники "Софія Київська" і Києво-Печерський історико-культурний не реставрують свої фонди, бойкотують майнову оцінку своїх пам'яток, не ремонтують приміщення, а натомість здають себе в оренду.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на Рахункову палату, яка перевіряла використання коштів держбюджету, що виділялися у 2011-2012 роках на утримання і збереження національних пам’яток.

"Внаслідок неналежного виконання Мінкультури своїх основних функцій до цього часу до Держреєстру нерухомих пам’яток України не внесені пам’ятки архітектурного ансамблю Софійського собору та комплексу споруд Києво-Печерської лаври, які ще у 1990 році включені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО", - повідомляють ревізори. 

За повідомленням Рахункової палати, державні заповідники навіть не можуть визначити майнову цінність власних пам'яток: "заповідник "Києво-Печерська лавра" провів грошову оцінку 60%, а "Софія Київська" – менше 13% пам’яток".

Окрім того, у незадовільному та аварійному стані перебувають більше третини пам’яток "Софії Київської" і майже чверть "Києво-Печерської лаври". В обох заповідниках експонується лише близько 5% предметів основних музейних фондів, що є обмеженням прав громадян на доступ до культурних цінностей. 

"При цьому в оренду і навіть безоплатне користування здається від 30 до 80% площі обох об’єктів", - підкреслюють ревізори.

Також за підсумками перевірки виявлено, що незадовільними темпами здійснюється реставрація музейних фондів:

"За рахунок виділених у 2011-2012 роках коштів відреставровано лише близько 1% предметів від визначеної заповідниками потреби. За таких умов створюються ризики втрати музейних цінностей світового значення. Адже за таких темпів на реставрацію знадобиться від 20 до 100 років".

Станом на 1 січня  2012 року на державному обліку в Україні перебувають понад 140 000 нерухомих пам´яток культурної спадщини -  більше, ніж у Росії та Польщі.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.