Спецпроект

В Білорусі планують відкрити віртуальний музей Дуги Струве

Віртуальний музей Геодезичної Дуги Струве створюють в Ошмянському районі, Гродненської області в Білорусі. До складу унікального пам'ятника історії і науково-технічної думки з колекції Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО входить геодезичний пункт Тюпішки.

Про це пише Белорусское телеграфное агентство.

Віртуальний музей планується відкрити в лютому 2013 року. Зараз ведуться активні роботи. Музей буде існувати як у віртуальному, так і в реальному просторах. Знайти його в Інтернеті можна буде за адресою www.struve.by. А в одному з приміщень бібліотеки вже сьогодні можна ознайомитися із зібраними експонатами. Тут представлені географічні карти і книги, присвячені Дузі Струве, портрети її творців - Карла Теннера, Василя Струве та Осипа Ходзько. Зібрано інформацію про всі знайдені геодезичні пункти дуги, і представлені їх координати. За задумом ініціаторів, музей буде знайомити не тільки з історією Дуги Струве та її значенням для науки, але також з культурою і традиціями народів, через землі яких вона була прокладена.

Серед цілей створення музею - розкриття історико-культурного потенціалу Дуги Струве, регіонів далекого і ближнього зарубіжжя, через які вона проходить, їх наукової значимості, підвищення туристичної привабливості об'єкта.

Дуга Струве - унікальна пам'ятка історії та науково-технічної думки з колекції Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Названа на честь керівника дослідження видатного астронома, геодезиста і математика Росії Федеріка Георга Вільгельма Струве (Василя Яковича Струве). Дуга створювалася з метою визначення форми і розмірів земної поверхні. Вона являє собою мережу з 265 тріангуляційних пунктів на території десяти країн, що представляли собою закладені в землю кам'яні куби з довжиною ребра 2 м, протяжністю 2820 км. Саме завдяки цим об'єктам було науково доведено, що Земля має форму не ідеальної кулі, а еліпсоїда.

Максимальну точність виконаної тоді роботи підтверджують сучасні космічні знімки. Похибка контрольного аерокосмічного вимірювання дуги на перевіреному відрізку склала 3,5 см.

В даний час пункти дуги Струве збереглися на території Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Литви, Латвії, Молдови та України. Сьогодні вони в більшій мірі представляють інтерес як об'єкти історико-культурної спадщини, що має певний туристичний потенціал.

У Білорусі перші пункти геодезичної дуги Струве були виявлені в 2001 році. За історичними даними, на території країни був закладений 31 пункт, з них збереглися 19. У тому числі п'ять пунктів (включаючи об'єкт в Ошмянському районі) обладнані спеціальними знаками і внесені до Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.